Прийняття та змСЦна КонституцСЦi Угорщини
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
В»я проведення в життя КонституцСЦi. Прийняття КонституцСЦi мало велике значення СЦ для застосування права. У цСЦй областСЦ вона також була основним джерелом права: з одного боку, не пСЦдлягали застосуванню старСЦ правовСЦ норми, що суперечили КонституцСЦi, з СЦншого боку, безпосередньо на основСЦ КонституцСЦi в багатьох випадках вирСЦшувалися тСЦ правовСЦ питання, що ще не були врегульованСЦ СЦншим джерелом права. 2
Якщо звернутися до самого змСЦсту конституцСЦi, то суттСФвим на думку автора СФ той момент, що вона виходила з органСЦзацСЦйно-правового принципу СФдиновладдя Рад, яким формально придСЦлялася роль повновладних органСЦв влади в центрСЦ СЦ на мСЦсцях. Так, вищим органом державноi влади, по КонституцСЦi УНР, були однопартСЦйнСЦ ДержавнСЦ збори, що обирали ПрезидСЦю УНР СЦ Раду МСЦнСЦстрСЦв. При "повновладдСЦ Рад", як правило, по ряду найважливСЦших питань громадського життя рСЦшення приймалися без усякого правового оформлення. ПовнСЦстю виключався полСЦтичний плюралСЦзм, що формуСФ такий могутнСЦй важСЦль впливу на владу, як суспСЦльна думка. Зростання ролСЦ Державноi ради спостерСЦгалася також у тому, що ii компетенцСЦя формально розширювалася по оновленСЦй КонституцСЦi УНР (у редакцСЦi 1972 р.) шляхом закрСЦплення за нею таких повноважень, як обговорення СЦ затвердження урядових програм, звСЦтСЦв про виконання державного бюджету, надання права ратифСЦкацСЦi вСЦд СЦменСЦ УНР мСЦжнародних договорСЦв СЦ СЦн. 1
Як СЦ будь-яка конституцСЦя, КонституцСЦя УНР 1949 р. в процесСЦ розвитку держави потребувала певних змСЦн СЦ доповнень. Проте такСЦ змСЦни потребують додержання особливого порядку. Так, стабСЦльнСЦсть КонституцСЦi УНР забезпечувалася насамперед тим, що питання про ii змСЦну могло бути вирСЦшене лише Державними Зборами (ст. 4, 20). КрСЦм того, КонституцСЦя ВНР передбачала, що рСЦшення про внесення змСЦн у КонституцСЦю дСЦйсне лише у випадку, коли вСЦдповСЦдний законопроект прийнятий квалСЦфСЦкованою бСЦльшСЦстю, тобто 2/3 голосСЦв усСЦх депутатСЦв Державних ЗборСЦв.
З часу вступу в силу КонституцСЦi неодноразово виникала необхСЦднСЦсть у вСЦдповСЦдних виправленнях, у звязку з чим Державними Зборами було прийнято ряд законСЦв, суттСФво оновлюючих змСЦст КонституцСЦi. Ними стали:
а) Закон IV вСЦд 1950 р., що привСЦв органи юстицСЦi у вСЦдповСЦднСЦсть СЦз системою Рад, створених законом I вСЦд 1950 року. У звязку з цим внесенСЦ змСЦни до 36, 39 КонституцСЦi, скасованСЦ СЦнститути вищих судСЦв СЦ вищих державних прокуратур (оскСЦльки радянськСЦ органи на вСЦдповСЦдному iм рСЦвнСЦ не функцСЦонували). Тим самим була приведена у вСЦдповСЦднСЦсть побудована по територСЦальному принципСЦ система радянських, судових СЦ прокурорських органСЦв.
б) Закон VI вСЦд 1953 р. у звязку з потребами розвитку поповнив склад Ради МСЦнСЦстрСЦв; уводилася посада перших заступникСЦв СЦ заступникСЦв голови Ради МСЦнСЦстрСЦв; до Ради МСЦнСЦстрСЦв вводився голова Державного планового керування. ВСЦдповСЦдно до цього змСЦнений 23 КонституцСЦi.
в) Закон VIII 1954 р., приймаючи до уваги змСЦни, що вСЦдбулися в розвитку Рад, внСЦс виправлення до 20, 25, 29, 31, 33 СЦ 34 КонституцСЦi.
г) Закон II вСЦд 1937 р. доповнив 22 КонституцСЦi, що мСЦстить визначення Ради МСЦнСЦстрСЦв, словами, що останнСЦй СФ Угорським революцСЦйним робСЦтничо-селянським урядом. Цим же законом було внесене виправлення в 24 СЦ встановлювалося, що перелСЦк мСЦнСЦстерств, що ранСЦше мСЦстився в 24 КонституцСЦi, буде визначений особливим законом. Той же закон внСЦс виправлення в 6768 КонституцСЦi СЦ знову змСЦнив герб СЦ прапор Угорськоi Народноi РеспублСЦки.
д) ВСЦдповСЦдно до колишнього 24, КонституцСЦя повинна була мСЦстити перелСЦк усСЦх мСЦнСЦстерств. Це створювало необхСЦднСЦсть слСЦдом за змСЦною числа мСЦнСЦстерств, iхнСЦх назв СЦ компетенцСЦi щоразу приймати вСЦдповСЦднСЦ закони про змСЦну 24 КонституцСЦi. Такий характер мали закони IV вСЦд 1950 р., I вСЦд 1951 р., I вСЦд 1952 р., IV вСЦд 1953 р., VI вСЦд 1953 р., III вСЦд 1954 р., VII вСЦд 1954 р., II СЦ IV вСЦд 1955 р. СЦ III вСЦд 1956 р.1
РЖРЖРЖ. ШИРОКА РЕФОРМА
КонституцСЦi вСЦдбулася в 1972 р. У звязку з настанням новоi полСЦтичноi ситуацСЦi. Новий конституцСЦйний текст, вСЦдрСЦзнявся вСЦд старого головним чином словесно, хоча СЦ слСЦд зазначити деяку демократизацСЦю конституцСЦйно-правових СЦнститутСЦв. Тут cпостерСЦгаСФться закрСЦплення широкого перелСЦку прав СЦ свобод громадян. БСЦльше того, зявляються новСЦ формальнСЦ права, що супроводжуються усуненням ряду обмежень. Так, наприклад, було сформульоване положення про право кожного громадянина брати участь у керуваннСЦ суспСЦльними справами, вносити в державнСЦ СЦ громадськСЦ органСЦзацСЦi пропозицСЦi СЦ встановлювати обовязок цих органСЦзацСЦй розглядати iх. Права громадян при цьому супроводжувалися широким колом обовязкСЦв: дотримуватися конституцСЦi СЦ законСЦв, охороняти БатькСЦвщину СЦ соцСЦалСЦстичну власнСЦсть, сумлСЦнно виконувати суспСЦльнСЦ доручення та СЦн. Серед прав СЦ свобод головними вважалися соцСЦально-економСЦчнСЦ права на працю, безкоштовне медичне обслуговування, освСЦту, волю "вСЦд експлуатацСЦi людини людиною".1
Серйозним недолСЦком розглядуваной конституцСЦi було те, що незважаючи на достатню наявнСЦсть декларативних демократичних положень, тут не передбачалося, створення нСЦ органСЦв конституцСЦйного контролю, як несумСЦсних СЦз принципом СФдностСЦ державноi влади СЦ заснованому на ньому принципу верховенства Рад, нСЦ органСЦв конституцСЦйного правосуддя по захисту прав громадян.2
СуттСФвСЦ виправлення, вносяться у КонституцСЦю в першСЦй половинСЦ 80-х рокСЦв, особливо у 1987 роцСЦ, коли СЦстотно було обмежене право колегСЦального глави держави ПрезидСЦi УНР пСЦдмСЦнювати парламент ДержавнСЦ з