Привчання собак до пошуку та виявлення речей людини на ділянці місцевості
Информация - Биология
Другие материалы по предмету Биология
на різній місцевості неоднакове. Так, найбільш високі результати по виявленню джерел запахів собака показує на відкритих ділянках місцевості (галявинах, вирубки) і найбільш низькі в лісі, де рух повітря незначний.
Встановлено, що з збільшенням відстані обсяг отриманої нюхової інформації різко падає.
Напевно, кількість пахучих частинок з віддаленням від джерела запаху падає пропорційно квадрату відстані.
Тому, дуже важливо щоб привчання собак до обшуку місцевості відбувалося на різноманітній по характеру місцевості і поступово збільшувати час від розкидання предметів до початку пошуку.
Нормативи підготовки собак у першому періоді дресирування
До кінця періоду собака повинний:
- зацікавлено, активно і зигзагоподібно робити обшук місцевості на ділянці 50х100м, при умові керування ним довгим повідком;
- самостійно виявляти запахові предмети, піднімати їх і сідати у місця виявлення.
РОЗДІЛ 3 ДРУГИЙ ПЕРІОД
Задачі:
- Удосконалювати у собаки умовний рефлекс пошуку предметів до навику в середньоускладнених умовах.
- Привчити собаку позначати виявлені предмети.
Вимоги до підготовленості дресирувальника
Він повинен:
- вивчити особливості поведінки свого собаки при виявленні речей людини;
- оволодіти технікою керування собакою як повідком, так і без повідка;
- уміти орієнтуватися на складній по рельєфу місцевості, в приміщеннях;
- методично послідовно і технічно правильно виконувати усі вправи з ускладненням другого періоду.
На заняттях виконувати наступні правила
Умови навколишнього середовища ускладнювати поступово і обережно.
Вправи повторювати 3-4 рази на тиждень, в різний час доби. За кожен виявлений предмет заохочувати ласощами і поглажуванням.
Уміло сполучати обшук місцевості і приміщень по відомим і невідомим для дресирувальника умовам. Використовувати особисті речі людини, суворо дотримуватися правил зберігання речей і дотримання чистоти запахів. Кількість предметів і їх місцезнаходження (на землі, деревах, закопані та ін.) на кожному занятті замінювати, домагатися, щоб собака шукав речі не тільки “нижнім”, але і “верхнім” нюхом.
На кожному занятті вчити дресирувальника:
а) методиці організації заняття;
б) ставити задачу помічнику на розкидання предметів, дресирувальнику на огляд місцевості або приміщення;
в) аналізувати дії дресирувальника, давати рекомендації по усуненню можливих помилок;
г) аналізувати свої дії і роботу собаки після кожного заняття, робити запис в журналі обліку дресирування собаки.
В другому періоді відпрацьовуються наступні ускладнення:
- поступово збільшуються розміри ділянки, що оглядається до 100х150 м;
- ускладнюється характер ділянок, що оглядаються, змінюється кількість, якість, форма і колір апортувальних предметів;
- собак привчають до пошуку помічника і предметів в нежилих приміщеннях;
- вироблюють навик позначення виявлених речей, не торкаючи їх;
- заняття відбуваються у різний час доби по відомим і невідомим для дресирувальника умовам;
- збільшується давнина між розкиданням предметів і початком їх пошуку до 2-х годин;
- керування собакою здійснюється як на повідку, так і без повідка.
Збільшення розмірів оглядаємих ділянок до 100х150 м
Від заняття до заняття поступово ускладнюється режим роботи собаки, збільшуються розміри ділянок, що оглядаються по ширині до 100 м і в довжину 150 м. В цих випадках ділянки, що оглядаються поділяються на дві напівділянки розмірами 50х150 м і оглядаються почергово.
При цьому шлях руху дресирувальника поступово стає прямим, він керує собакою, рухаючись посередині ділянки, тільки позначає напрямок свого руху.
Паралельно ускладнюється характер місцевості (відбираються перехрещені ділянки з наявністю кущів, дерев та ін.). вправи відбуваються на початку, середині, кінці заняття, вранці, вдень, ввечері і вночі. При переході до обшуку місцевості в нових умовах, особливо на перших порах, робота собаки полегшується зменшенням кількості речей, “пустих” кутів, розмірів ділянки.
По мірі активізації роботи собаки використовуються апортувальні предмети різної якості (шкіряні, металеві, пластмасові та ін.), невеликих розмірів і захисного кольору з рахунком фону місцевості. Періодично обшук місцевості відбувається по невідомим для дресирувальника умовам, тобто дресирувальник не знає про кількість розкиданих речей і їх місцезнаходження. При постановці задачі йому вказуються тільки межі ділянки, що оглядається. Ця вправа дозволяє перевірити ступінь підготовленості собаки, виявити можливі помилки дресирувальника і, крім того, дресирувальник набуває навики керування собакою в реальних умовах служби.
Привчання собаки позначати виявлені речі, не торкаючись їх
У відповідності з вимогами службових інструкцій виявлені під час огляду предмети собака не повинен піднімати. Вони повинні залишатися там, де були виявлені. Місця їх виявлення дресирувальник позначає прапорцями (гілками), про результати огляду докладає керівникові заняття.
При виявленні предмета собака повинен сідати біля нього або облаювати. На перших заняттях доцільно на ділянках місцевості, в приміщеннях розкладати тяжкі предмети, підвішувати або закопувати їх. При виявленні собакою речі дресирувальник по команді “Сидіти” сажає собаку біля неї або командою “Голос” викликає лай, після чого заохочує собаку ласощами. В подаль