Прибуток підприємства. Суть, форми, та шляхи збільшення
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?вляє собою різницю між ціною товару і затратами на виробництво товару його собівартістю. Саме таке розуміння прибутку закладене в усіх законодавчих актах України, крім законодавства про оподаткування прибугку. Такий показник, безумовно, в більшій мірі характеризує якість господарювання підприємства, саме він реальний і з точки зору спроможності підприємства відраховувати частину прибугку до бюджету.
Прибугок синтезує в собі всі найважливіші сторони роботи підприємства. Щоб прибуток підприємства зростав, воно повинне:
нарощувати обсяги виробництва і реалізації товарів, робіт, послуг;
розширювати, орієнтуючись на ринок, асортимент і якість продукції;
впроваджувати заходи щодо підвищення продуктивності праці своїх працівників;
зменшувати витрати на виробництво (реалізацію) цродукції (тобто її собівартість);
з максимальною віддачею використовувати потенціал, що є у його розпорядженні, у тому числі фінансові ресурси;
зі знанням справи вести цінову політику, бо на ринку діють переважно вільні (договірні) ціни;
грамотно будувати договірні відносини з постачальниками і покупцями;
вміти найбільш доцільно розміщати (вкладати) одержаний раніше прибуток з точки зору досягнення оптимального ефекту.
Не важко помітити, що останні три з названих вище напрямків значною мірою залежать від сумлінності і кваліфікації економістів, які причетні до фінансової роботи підприємства. Так, на стадії укладання угод з покупцями дуже важливо домовитися про оптимальні ціни на товари і послуги, строки перегляду цін у звязку з інфляційними процесами в економіці. У договорі повинні бути чітко визначені застереження щодо порядку обчислення розмірів втрат (збитків), які є наслідком порушень зафіксованих у ньому зобовязань сторін, а також щодо порядку відшкодування цих втрат.
У директивно-плановій економіці всі ці питання для підприємств не мали суттєвого значення, оскільки вони практично не були зацікавлені у збільшенні прибутку. Вони не розпоряджалися ним. У ринкових же умовах після сплати податків до державного бюджету й інших обовязкових відрахувань весь прибугок, що залишається, надходить у повне розпорядження власників або трудових колективів підприємств.
1.2 Визначення загальної величини прибутку.
Прибугок, який визначається у бухгалтерському обліку підприємств, складається з:
прибугку від реалізації товарної продукції (робіт, послуг);
прибугку (або збитку) від іншої реалізації;
прибугку, отриманого від здійснення підприємством корпоративних прав (у тому числі у вигляді дивідендів на придбані акції акціонерних товариств, процентів на внески до статутних фондів спільних підприємств);
прибутку (або збитку) від інших позареалізаційних операцій.
Всі разом ці складові частини становлять так званий балансовий прибуток підприємства, що знаходить своє відображення у пасиві бухгалтерського балансу.
Прибуток від реалізації товарної продукціїце різниця між оптовою (договірною або регульованою, без ПДВ і акцизного збору) ціною реалізованої продукції і її собівартістю. Наприклад, на виріб А, який не є підакцизним, тобто такий, що не обкладається акцизним збором, встановлена договірна ціна (без ПДВ) 2,40 грн., повна собівартість виробу становить 1,98 грн. Виручка від його реалізації дорівнює 2,40 х 1,20 (20 відсотків ПДВ), тобто 2,88 грн. Прибуток від реалізації виробу А складає 0,42 грн. (2,40 1,98).
На собівартість товарної продукції підприємства зобовязані відносити всі витрати на виробництво згідно з чинним законодавством. В даний час воно встановлює перелік витрат виробництва, що відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг), за 5-ма групами: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація основних засобів та нематеріальних активів, інші витрати (включаючи витрати на реалізацію продукції, а також податки, збори, інші обовязкові платежі, передбачені законодавством).
У складі третьої та пятої з цих груп є, зокрема, витрати підприємства на створення таких загальнодержавних цільових фондів:
Пенсійний фонд України;
Фонд соціального страхування України;
Фонд коштів на випадок безробіття;
Фонд для здійснення заходів, спрямованих на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи;
Державний інноваційний фонд;
Державний фонд сприяння конверсії;
Фонд коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних шляхів загального користування.
Відрахування у перші чотири зазначених вище фонди підприємства здійснюють пропорційно до загального фонду оплати праці, включаючи премії, усі види заохочень праці робітників і службовців підприємств, на які нараховуються страхові внески згідно з чинним законодавством (пропорційно, але не за рахунок фонду оплати праці!). До Пенсійного фонду України підприємства всіх форм власності вносять збори у розмірі 32 відсотки від фонду оплати праці, до Фонду соціального страхування України 4 відсотки (обидва ці фонди функціонують поза Державним бюджетом); у доход Державного бюджету вноситься збір коштів на випадок безробіття (1,5 відсотка від фонду оплати праці) і у Фонд для здійснення заходів, спрямованих на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи (10 відсотків від фонду оплати праці).
Відрахування коштів підприємств у інші загальнодержавні фонди здійснюються згідно з положеннями про ці фонди.
В законодавчому порядку встановлюют?/p>