Аналіз ТОВ АФ ім. Гагаріга Зміївського району Харківської області
Отчет по практике - Экономика
Другие отчеты по практике по предмету Экономика
ознак кризового розвитку підприємства та попередня оцінка масштабів кризового його стану. Експрес-діагностика банкрутства характеризує систему регулярної оцінки кризових параметрів фінансового розвитку підприємства, що здійснюється на базі даних його фінансового обліку за стандартними алгоритмами аналізу, постійного моніторингу фінансового стану підприємства. Методика експрес-діагностики може трактуватися як універсальна, що майже не залежить від специфічних характеристик підприємства.
На відміну від експрес-діагностики, фундаментальна діагностика, орієнтована на специфіку конкретного підприємства, ураховує його відмінності [13].
Для прогнозування банкрутства використовують наступні показники, розроблені зарубіжними вченими. Використаємо показник коефіцієнт Бівера, який визначається як різниця між чистим прибутком і нарахованою амортизацією до суми довгострокових і поточних зобовязань. Зробивши розрахунок ми може ми сказати, що коефіцієнт Бівера дорівнює 0,31, що вказує на більш-менш задовільний стан господарства і його платоспроможність.
Двофакторна модель імовірності банкрутства визначається за допомогою коефіцієнту покриття і коефіцієнту автономії:
Z = -0,3877 1,0736 0,239 + 0,0579 0,801 = -0,3877 0,2566 + 0,0464 = -0,5978.
Відємне значення Z-показника вказує на зменшення імовірності банкрутства підприємства. Ця модель не потребує значного обсягу вихідної інформації, але її недоліком є недостатня точність прогнозування імовірності банкрутства (похибка 2 = + 0,65).
Для того, щоб прогноз був точнішим застосовують пятифакторну модель Z-рахунку:
Z = 1,2 0,067+1,4 0,145+3,3 0,145+0,6 4,631+0,999 0,726 0,0804+0,203+0,479+2,779+0,725 = 4,266.
Розрахувавши пятифакторну модель Z-розрахунку Альтмана ми бачимо, що цей показник склав 4,266, що вказує на дуже низьку імовірність банкрутства підприємства. Тому ми можемо зробити висновок про те, що у
2009 році господарство мало позитивний фінансовий стан і виходячи з цього низьку імовірність банкрутства.
Під економічною безпекою треба розуміти такий стан соціально-технічної системи підприємства, котрий дає змогу уникнути зовнішніх загроз і протистояти внутрішнім чинникам дезорганізації за допомогою наявних ресурсів, підприємницьких здібностей менеджерів, а також структурної організації та звязків менеджменту.
Економічна безпека підприємства це такий стан корпоративних ресурсів (ресурсів капіталу, персоналу, інформації і технології, техніки та устаткування, прав) і підприємницьких можливостей, який гарантує найбільш ефективне використання для стабільного функціонування та динамічного науково-технічного й соціального розвитку, запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам (загрозам).
Головною метою управління економічною безпекою є забезпечення найефективнішого функціонування, найпродуктивнішої роботи операційної системи та економічного використання ресурсів, забезпечення певного рівня трудового життя персоналу та якості господарських процесів підприємства, а також постійного стимулювати нарощування наявного потенціалу та його стабільного розвитку.
Основною загрозою для функціонування сільськогосподарських підприємств може стати різка зміна природно-кліматичних умов або загострення конкурентної боротьби, що можуть негативно вплинути на подальший розвиток господарства. Тому дуже важливо своєчасно приймати необхідні правильні рішення за для попередження або запобігання різних видів загроз, що можуть позначитись на роботі підприємства.
Економічна культура визначається як сукупність неформальних процедур, що превалюють в організації і найкраще дозволить досягти організаційних цілей. Культура формується на основі домінуючих постулатів віри й етичних стандартів. Поняття культури управління також тісно повязане з економічною культурою.
Культура підприємства це сукупність цінностей, норм, ідей, які свідомо чи несвідомо формують стиль поведінки співробітників.
Корпоративна культура це притаманна підприємству система матеріальних та духовних цінностей, еталонів поведінки, настроїв, символів, методів управління, що зумовлює індивідуальність підприємства.
Сучасні керівники розглядають економічну культуру як стратегічний інструмент, що дозволяє орієнтувати всі підрозділи та окремих осіб на загальні цілі, мобілізувати ініціативу співробітників та полегшувати продуктивне спілкування між ними; вони намагаються створити власну економічну культуру та тим самим досягти високого рівня культурности [15].
Розрахувавши таблицю 7.8, зробимо висновки щодо психологічної атмосфери в робочому колективі господарства ТОВ агрофірми ім. Гагаріна.
Таблиця 7.8. Дослідження психологічної атмосфери
12345Дружелюбність+ВорожістьЗгода+НезгодаЗадоволеність+НезадоволеністьПродуктивність+НепродуктивністьТеплота+ХолодністьСпівробітництво+НеузгодженістьВзаємо підтримка+НедоброзичливістьЗахопленість+БайдужістьЦікавість+НудьгаУспішність+Безуспішність
Заповнивши таблицю ми можемо зробити висновок про психологічну атмосферу, що вона знаходиться більш-менш на позитивному рівні, маючи усереднені результати.
Висновки і пропозиції
Сільське господарство є важливою галуззю економіки. Агропромислова політика держави нині направлена на те, щоб зробити її конкурентоспроможною. В умовах ринкового механізму господарювання роль планування на рівні сільськогосподарських підприємств та їх під?/p>