Представництво. Види довСЦреностей
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
авник вСЦдповСЦдним повноваженням не володСЦСФ. Прикладами такого мнимого представництва можуть служити випадки невСЦрного оформлення довСЦреностСЦ, припинення ii дСЦi в звязку з закСЦнченням термСЦну дСЦi, скасуванням ii особою, яку представляють, СЦ т.п.
В усСЦх випадках неправомСЦрного офомлення угод або СЦнших юридичних дСЦй, якСЦ були зробленСЦ одною особою вСЦд СЦменСЦ СЦ в СЦнтересах СЦншого, не породжують для останнього вСЦдповСЦдних прав СЦ обовязкСЦв, але вона може вважатися правомСЦрною тСЦльки в тому випадку коли особа, яку представляють в подальшому, схвалить цю угоду. По своiй юридичнСЦй природСЦ наступне схвалення угоди СФ односторонньою угодою, яке було зроблено на власний розсуд особою, яку представляють. Схвалення угоди може бути виражено як у письмовСЦй формСЦ, наприклад у видСЦ листа, телеграми, факсу СЦ т.п., так СЦ шляхом конклюдентних дСЦй, наприклад прийняттям виконання, виробництвом розрахункСЦв СЦ т.п. . Важливо лише, щоб СЦз дСЦй особи, яку представляють, однозначно випливало пряме схвалення угоди. Схвалення угоди особою, яку представляють, дСЦСФ з оберненою силою, тобто робить угоду дСЦйсноi з моменту ii вчинення.
Як свСЦдчить судова та арбСЦтражна практика непоодинокими СФ випадки, коли представники укладають угоди з перевищенням наданих iм повноважень або взагалСЦ не маючи повноважень. В таких випадках неуповноваженого представника, якщо його дСЦi носили свСЦдомий протиправний СЦ винний характер, вСЦн може бути в притягнутий третьою особою до вСЦдповСЦдальностСЦ за заподСЦяння шкоди. У розясненнСЦ Вищого арбСЦтражного суду Украiни "Про деякСЦ питання практики вирСЦшення спорСЦв, повязаних з визнанням угод недСЦйсними" вСЦд 12 березня 1999 р. № 02-5/111 зазначаСФться, що у разСЦ коли угода укладена представником юридичноi особи або керСЦвником ii вСЦдокремленого пСЦдроздСЦлу без належних повноважень на ii укладення або з перевищенням цих повноважень вона маСФ бути визнана недСЦйсною, як така, що не вСЦдповСЦдаСФ вимогам закону. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про вСЦдсутнСЦсть у представника юридичноi особи або керСЦвника ii вСЦдокремленого пСЦдроздСЦлу повноважень на укладення угоди, грунтуСФться на ii обовязку перевСЦряти такСЦ повноваження.
РЖнодСЦ угоди укладаються представником, але в них не згадуСФться СЦмя особи, яку представляють (наприклад, коли угоду укладаСФ керСЦвник фСЦлСЦi банку вСЦд свого СЦменСЦ). Розглядаючи спСЦр, який виникаСФ з приводу такоi угоди, арбСЦтражнСЦ суди вСЦдповСЦдно до зазначеного розяснення виходять з такого: якщо керСЦвник вСЦдокремленого пСЦдроздСЦлу юридичноi особи мав вСЦдповСЦднСЦ повноваження, але у текстСЦ угоди помилково вСЦдсутнСЦ вказСЦвки на те, що ii укладено вСЦд СЦменСЦ юридичноi особи, то сама лише ця обставина не може бути пСЦдставою для визнання угоди недСЦйсною. У таких випадках угоду слСЦд вважати укладеною вСЦд СЦменСЦ юридичноi особи.
4. ПСЦдстави виникнення та види представництва
ПСЦдставами виникнення представництва СФ юридичнСЦ факти, коло яких визначено в законСЦ. ЗгСЦдно СЦз ст. 62 ЦК Украiни повноваження представника можуть грунтуватися на довСЦреностСЦ, адмСЦнСЦстративному актСЦ та законСЦ. Обсяг та характер повноважень представника залежать вСЦд тих юридичних фактСЦв, з яких виникаСФ представництво.РозрСЦзняють такСЦ види представництва:
1) представництво, яке грунтуСФться на договорСЦ;
2) представництво, яке грунтуСФться на законСЦ;
3) представництво, яке грунтуСФться на адмСЦнСЦстративному актСЦ.
ДоговСЦрне, або добровСЦльне представництво виникаСФ за волею особи, яку представляють СЦ яка визначаСФ особу представника. Особа, яку представляють, самостСЦйно визначаСФ повноваження представника шляхом видачСЦ довСЦреностСЦ або шляхом укладення договору. Таким договором звичайно СФ договСЦр доручення, за яким одна сторона (повСЦрений) зобовязуСФться виконати вСЦд СЦменСЦ й за рахунок другоi сторони (довСЦрителя) певнСЦ юридичнСЦ дСЦi.
РСЦзновидом добровСЦльного СФ комерцСЦйне представництво. КомерцСЦйним представником СФ особа, яка постСЦйно та самостСЦйно виступаСФ представником вСЦд СЦменСЦ пСЦдприСФмцСЦв при укладеннСЦ ними договорСЦв у сферСЦ пСЦдприСФмницькоi дСЦяльностСЦ.
Головна особливСЦсть комерцСЦйного представництва полягаСФ в тому, що за згодою сторСЦн та у випадках, передбачених законом допускаСФться одночасне комерцСЦйне представництво рСЦзних сторСЦн правочину. Повноваження комерцСЦйного представника може бути пСЦдтверджене письмовою угодою мСЦж ним та особою, яку представляють, або довСЦренСЦстю.
Представництво, яке виникаСФ на пСЦдставСЦ закону та адмСЦнСЦстративного акта СФ обовязковим, оскСЦльки воно встановлюСФться незалежно вСЦд волСЦ особи, яку представляють.
Коли вСЦдносини представництва виникають за прямою вказСЦвкою закону, цей вид представництва називають законним. Так, законними представниками неповнолСЦтнСЦх дСЦтей виступають батьки, усиновителСЦ та опСЦкуни, а за осСЦб якСЦ були визнанСЦ недСЦСФздатними iх родичСЦ, опСЦкуни. ОсобливСЦстю цього виду представництва СФ те, що особа, яку представляють, не бере участСЦ у призначеннСЦ представника, а повноваження представника безпосередньо визначаються законом.
Представництво, при якому повноваження представника виникають СЦз адмСЦнСЦстративного розпорядження особи, яку представляють або СЦз акта органу юридичноi особи, являСФ собою представництво, яке грунтуСФться на адмСЦнСЦстративному актСЦ. Таке представництво виникаСФ, наприклад, внаслСЦдок видання органом юридичноi особи наказу про призначення працСЦвника на посаду, повязану СЦз здСЦй