Аналiз працi К.Маркса \"Манiфест комунiстичноi партii\"
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
Аналiз працi К.Маркса \"Манiфест комунiстичноi партii\"
Топiлiна Анна, НаУКМА, 2006, Гомiлко.
Письмова робота № 4
Карл Маркс (1818тАФ1883) тАФ нiмецький соцiальний мислитель, який розробляв широке коло проблем полiтичноi економii, фiлософii, соцiологii, творець системи думок, що називаiться марксизмом. Маркс i автором праць: \"Капiтал\" (перший том - 1864р.; другий i третiй том - пiзнiше), \"Вiсiмнадцяте брюмера Луi Бонапарта\", \"Громадянська вiйна у Францii\", \"Критика Готськоi програми\". Фрiдрiх Енгельс (1820-1895) тАУ один з основоположникiв марксизму, друг i соратник Маркса. До його спадщини належать \"Становище робiтничого класу в Англii\", \"Анти-Дюрiнг\", \"Роль насильства в iсторii\", \"Про розклад феодалiзму i виникнення нацiональних держав\", \"Походження сiм\i, приватноi власностi i держави\", \"Розвиток соцiалiзму вiд утопii до науки\". Спiльно ними написанi: Манiфест комунiстичноi партii, Святе сiмейство, або критика нiмецькоi критичноi критики, Нiмецька iдеологiя. Манiфест комунiстичноi партii, написаний в груднi 1847 - сiчнi 1848 рр. i вперше вийшов друком окремим виданням у Лондонi 1848 р. англiйською, французькою, нiмецькою, iталiйською, фламандською i датською мовами. В цiй працi викладено основи марксизму, подано аналiз сучасного авторам суспiльства i його проблем та вказанi напрями вирiшення цих проблем.
Марксистська фiлософiя, разом з нiцшеанством та фройдизмом, належить до так званих фiлософiй пiдозри, якi створюють свою версiю людського життя, що ТСрунтуiться на деструкцii принципу тотожностi рацiонального мислення та буття. Фiлософii пiдозри заперечують роль самосвiдомого субтАЩiкта, як основного героя людськоi культури та людського буття. Кожна з цих фiлософiй висуваi свого кандитата на роль основного героя людськоi культури (це може бути надлюдина за Нiцше, дитина за Фройдом або пролетар за Марксом та Енгельсом). Тобто можна сказати, що всi фiлософii пiдозри висувають недовiру до культури (власне тому мають таку назву) i основною задачею вважають виявлення справжньоi достеменноi дiйсностi, яка ховаiться за прикриттям фiктивного образу культури. Отже, який погляд на дiйснiсть пропонуi нам Маркс? Вiн вважав, що iдино правильним поглядом на iсторiю i суто матерiалiстичне та наукове розумiння (суть якого полягаi у залежностi суспiльноi свiдомостi вiд суспiльного буття), необтяжене впливом будь-якоi iдеологii. РЖ iдиним прошарком (класом) суспiльства, який може споглядати iсторiю саме так, i пролетарiат, котрий власне i i, як було сказано вище, головним героiм людськоi культури для марксистiв.
Отже, про що саме iдеться у програмному творi марксистiв, а саме у Манiфестi комунiстичноi партii? По-перше, наголошуiться на тому, що вся попередня iсторiя суспiльств була iсторiiю боротьби класiв i навiть в сучасному авторам суспiльствi iснуi ця боротьба. Змiнилося лише те, що суспiльство роздiлилося на два табори тАУ буржуазiю i пролетарiат. При чому один клас (буржуазiя) вiдверто експлуатуi iнший тАУ пролетарiв, навiть не намагаючись, як ранiше, чимось прикрити свою експлуатацiю. Завдяки цiй надмiрнiй та безжалiснiй експлуатацii, коли людину-пролетаря ставлять на одну ланку iз машинами, завдяки яким можна заробляти грошi, буржуазiя i накопичуi свiй капiтал. Життя людей за такою схемою i чистими грошовими вiдносинами i всi його iери i просто надбудовою над економiкою тАУ все вирiшуi економiчно-фiнансовий фактор. Автори характеризують пролетаря як людину, в якоi немаi власностi i це i первопричиною та вихiдним фактором того, що серед пролетарiв пануi вже зовсiм iнша моральна доктрина, змiнюються, наприклад, стосунки у сiм`i, вони вiдмiннi вiд буржуазних, змiнюiться i ставлення до поняття нацii та релiгiiтАУ тобто пролетар тАУ це людина без нацiональностi i здебiльшого не релiгiйна i не вiруюча, до поняття закону i моралi тАУ все це бачиться як засiб, яким пiдтримуiться панування буржуазii i який забезпечуi захист ii економiчних iнтересiв. Через те, що в пролетарiв немаi нiчого власного, що треба було б оберiгати та примножувати тАУ головним завданням цього класу i руйнацiя iнституту приватноi власностi взагалi, знищення старих вiдносин, якi пануюють в суспiльствi i побудова нових за своiм iдеалом. Отже, в цьому ми бачимо прагнення до розкриття справжньоi сутностi людського буття, яке характерне для всiх фiлософiй пiдозри. Але в рамках фiлософii пiдозри пропонуiться не просто зруйнувати (або висловити недовiру(пiдозру) до, якщо казати м`якше) iснуючу культурну реальнiсть, а ще й висунути на ii мiiе якусь свою концепцiю. Що ж нам пропонують автори Манiфесту..? За Марксом та Енгельсом, всi проблеми суспiльства мали вирiшитися одним шляхом тАУ пролетарською революцiiю, результатом якоi стане передiл капiталу, перетворення пролетарiату на пануючий клас (i не просто на пануючий клас: однiiю з фундаментальних iдей марксизму i необхiднiсть та неминучiсть диктатури одного класу над iншим, тобто тут тАУ диктатури пролетарiату), колективiзацiя всього майна, централiзацiя всiх знаряддь виробництва в руках держави (яка буде уособлювати в собi власне той самий привладний пролетарiат). РЖ, що ще важливо, автори зазначають, що \"доки iснують iншi класи, а особливо клас капiталiстичний, доки пролетарiат з ним бореться (бо з приходом пролетарiату до влади ще не зникають його вороги, не зникаi стара органiзацiя суспiльства), вiн по