Аналіз обліку витрат виробництва
Курсовой проект - Менеджмент
Другие курсовые по предмету Менеджмент
»узевих особливостей. Для підприємств сільськогосподарського виробництва вітчизняним законодавством передбачено винятковий режим оподаткування, який дещо відрізняється від оподаткування інших підприємств.
Бухгалтерський облік в сільському господарстві ведеться за єдиними з іншими галузями народного господарства принципами з застосуванням нового Плану рахунків, затвердженого Наказом МФУ № 291 від 30.11.2009 року, де виділяються рахунки специфічні тільки для сільського господарства (с/г).
Складність ведення бухгалтерського обліку в с/г полягає в тому , що в с/г велика кількість виробництв, облік в яких повинен вестись окремо (тваринництво, рослинництво, промислові виробництва, допоміжні виробництва і т.д.)
Перед обліком процесу виробництва стоять такі завдання:
Обмін і контроль за випуском продукції по її обсягу, асортименту, якості та виконання договорів-замовлень по цих показниках;
Обмін на виробництво і контроль за дотриманням кошторисів затрат;
Калькулювання собівартості продукції і контроль за виконанням плану собівартості;
Виявлення не використаних резервів на виробництво і контроль за недопущенням втрат у виробництві [11].
Для розвязання цих завдань необхідно, щоб введення обліку затрат забезпечувало порівняння планових і фактичних показників собівартості.
До собівартості відносять:
витрати безпосередньо звязані з виробництвом продукції, обумовлені технології і організації виробництва, включаючи витрати на управління;
витрати на підготовку виробництва (на освоєння нових видів продукції);
витрати на удосконалення технології та організації виробництва, які здійснюються в ході виробничого процесу;
витрати на покращання умов праці і техніки безпеки підвищення кваліфікації працівників підприємства;
витрати звязані зі збутом продукції [6].
Крім витрат, які включаються в собівартість продукції, підприємства несе ще витрати, які покриваються за рахунок спеціальних джерел: прибутку (штрафи, пеня, % за кредит), фонду економічного стимулювання і спецпризначення (затрати на капітальний ремонт), капіталовкладень. Всі витрати на виробництво ґрунтують по таких ознаках:
по економічній ролі в процесі виробництва;
по способу включення затрат у виробництво;
залежно від обєму виробництва;
по однорідності складу;
по видах витрат елементам і статтям витрат;
по місцю виникнення виробництвам, цехам, дільницям;
по видах продукції, робіт і послуг калькулюючим обєктам
по етапах виробничого процесу;
по календарних періодах [10].
Групування затрат по статтях калькуляції показує призначення окремих видів затрат у собівартості продукції. Для контролю за складом затрат по місцях їх здійснення і виявлення собівартості по видах виготовленої продукції необхідно знати не тільки, що затрачено в процесі виробництва, але і на які цілі (куди, на що). Ці затрати проведені, тобто їх треба враховувати по напрямах, відношенню до технологічного процесу. Такий облік затрат дає можливість аналізувати собівартість по її складових частинах і окремих видах продукції. Перелік калькуляційних статей встановлюється галузевими інструкціями.
По календарних періодах виробничі затрати діляться на поточні, тобто постійні (щоденні) і одночасові тобто однократні або ті, що проводяться рідше ніж 1 раз в місяць. Чіткий розподіл затрат виробництва на поточні і єдиночасові має велике значення для правильного щомісячного обчислення собівартості продукції.
Під нормою витрат розуміють мінімальну кількість матеріальних, грошових і трудових витрат на виготовлення конкретного виду продукції [9].
Спочатку визначають рівень економічності підприємства. Не обґрунтоване нормативне господарство може призвести до підвищення нормативної собівартості, а отже, до нереального прогнозування. При вивченні нормативного господарства на промислових підприємствах встановлено, що планові норми вищі за передбачені в технологічній карті на 18-20%. У сільському виробництві цей процент значно вищий.
Звичайно за умов, коли формуються і приймаються в розрахунок при попередньому калькулюванні завищені норми витрат, створюється неправильне уявлення про витрати на одиницю даної продукції, а виявлені на останній стадії обліку відхилення від встановлених норм часто призводять до самозаспокоєності.
Встановлення реальних, оптимальних, але напружених норм витрат по окремих видах продукції - важлива початкова стадія калькулювання, на якій вишукують резерви, визначають економічну ефективність роботи підприємства. Тому тільки науково обґрунтовані норми можуть стати базою калькулювання як основної роботи на попередній стадії нормативного методу обліку витрат на підприємстві.
За умов правильної організації і ведення економічного процесу фактичні витрати не повинні перевищувати нормативних. Відхилення від нормативної собівартості можуть траплятись лише при зміні встановленої технології або виявленні прихованих резервів.
На наступній стадії нормативного обліку в процесі виробництва виявляють відхилення від установлених норм витрат, які виникають внаслідок невиконання передбаченої нормативною калькуляцією системи організації роботи на підприємстві.
У звязку з періодичним переглядом витратних норм обовязкові перегляд і зміни нормативної калькуляції. Нормативну калькуляцію здійснюють за діючими на початок місяця нормами. У промисловості у звязку з цим обовязковою при застосув