Аналіз інтелектуального капіталу як фактору сучасного виробництва
Контрольная работа - Экономика
Другие контрольные работы по предмету Экономика
альні методи експертних оцінок висувають вищі, ніж при використанні колективних методів, вимоги до експерта.
Для аналізу компетентності та визначення її типу було узагальнено основні складові процесу прийняття рішень та розроблено спеціальну анкету, анкетування якої було проведено на стабільно-розвиваючому підприємстві машинобудівної промисловості ВАТ "Стахановський вагонобудівний завод". При складанні анкети було обрано порядкову шкалу. На питання, поставлені в анкеті, респондентам пропонувалося обрати один із варіантів відповіді і присвоїти йому відповідний бал при інтервалі оцінки від 1 до 5. Оцінка 5 відповідає варіанту “так"; 4 - “скоріше так, чим ні"; 3 - “скоріше ні, чим так”; 2 - “ні”; 1 - “не знаю". Якщо респонденту важко було відповісти на запитання, то варіанту привласнювалося значення “не знаю". У результаті соціологічного опитування було зясовано, як співробітники приймають рішення щодо типових та нових завдань і виділено основні типи компетентності.
У ході обробки даних анкетного опитування відповіді респондентів було класифіковано залежно від рівня освіти (особи з вищою та середньою освітою) та залежно від статусу особи (вище керівництво, керівництво середньої ланки та виконавці).
Попередній аналіз відповідей показав, що розподіл оцінок не можна апроксимувати нормальним, тому обробка даних заповнених анкет проводилася на основі використання основних положень прикладної теорії вимірювань (ПТВ), яка є однією зі складових частин статистики обєктів нечислової природи. Ця теорія розглядає проблеми узагальнення думок експертів, побудови відповідних показників і рейтингів; її застосовували до педагогічної кваліметрії (виміру якості знань), у системних дослідженнях, у різних задачах теорії експертних оцінок, для узагальнення показників якості, в соціологічних дослідженнях та ін.
Відповідно до умов використання основних положень ПТВ, при математичному моделюванні реального явища чи процесу потрібно насамперед встановити, в яких типах шкал виміряні ті чи інші змінні. Тип шкали задає групу припустимих перетворень. Статистичні висновки, що отримано на основі даних, вимірюваних у шкалі певного типу, не повинні залежати від того, яка одиниця вимірювання була обрана дослідником, тобто вони повинні бути інваріантними стосовно припустимих перетворень шкали. У табл.3 наведено ранги, що проставлено залежно від розміру загальної суми оцінених співробітниками ВАТ "СВЗ" характеристик.
Таблиця 3 - Експертні оцінки характеристик компетентності
ХарактеристикаКатегорія опитуванихОсоби з вищою освітоюОсоби з середньою освітоюВище керів-ництвоКерівництво середньої ланки ВиконавцісумарангсумарангсумарангсумарангсумарангНаявність вищої освіти415412236161341,53304Загальна ерудиція4407125766914963478Особистісні якості453111234,5681115383467Системність знань4295,5115265815073243Спеціальні знання45812125769131561035410Наявність досвіду роботи491141441469131701438514Забезпеченість інформацією4519131116811157113519Можливість одержувати консультації4012125760514453162Можливість радитися зі співробітниками щодо типових завдань4295,513613582142436211Можливість консультуватися у фахівців щодо типових завдань40731301058213833375Самостійність у прийнятті рішень щодо типових завдань44981234,5637164133386Можливість радитися зі співробітниками щодо нових завдань4521013212594154937012Можливість консультуватися у фахівців щодо нових завдань47313129970141591237213Самостійність у прийнятті рішень щодо нових завдань39119815941341,52911
За результатами опитування можна дійти наступних висновків. Так, усі категорії опитуваних у якості одного з головних факторів, який впливає на прийняття ефективних рішень, обрали наявність досвіду роботи. Однак люди з вищою освітою не приділяють особливої уваги існуючому рівню освіти, можливості одержувати консультації як у фахівців, так і у співробітників щодо типових завдань. Ці характеристики мають найменший бал та найменшу узгодженість думок. При цьому найбільше значення для цієї категорії мають можливість консультуватися у фахівців для прийняття рішень щодо нових завдань та наявність спеціальних знань. Співробітники підприємств з середньою освітою менш за все цінують системність знань та самостійність у прийнятті рішень щодо нових завдань, а головну увагу вони узгоджено приділяють можливості радитися зі співробітниками щодо типових та нових завдань.
До складу компетентності вищого керівництва входять практично з однаковою значимістю: вища освіта, загальна ерудиція, особисті якості, системність знань, спеціальні знання, забезпеченість інформацією, можливість консультуватися у фахівців для прийняття рішень щодо нових завдань. Тобто посади керівництва вищого рівня для прийняття управлінських рішень потребують наявності всіх цих характеристик. Як видно з діаграми, типові завдання не входять до складу цього типу компетентності.
Керівництво середньої ланки має подібний до попереднього тип компетентності, крім того, що до складу цього типу входить така характеристика, як “самостійність у прийнятті рішень щодо типових завдань" замість характеристики “наявність вищої освіти”, властивої для компетентності вищого керівництва.
Для виконавців, а їх відповіді становлять більшу частину (66%) порівняно з керівництвом, характерна значна відмінність типу компетентності. До її складу входять: загальна ерудиція, спеціальні знання, забезпеченість інформацією, можливість радитися зі співробітниками щодо типових і нових завдань та консультуватися у фахівців щодо нових. Ця відмінн