Аналіз ефективності використання основних засобів
Курсовой проект - Менеджмент
Другие курсовые по предмету Менеджмент
бнi господарства) та iн.
За рiвнем використання основнi засоби подiляються на дiючi i недiючi. З економiчної точки зору така класифiкацiя дозволяє правильно органiзовувати нарахування амортизації (зносу) та включати витрати у собiвартiсть продукцiї. Якщо амортизація на дiючi основнi засоби нараховується то на засоби, якi знаходяться в процесi реконструкції, модернiзацiї, добудови, дообладнання та на консервацiї, не нараховується.
Залежно вiд права власностi основнi засоби подiляються на власнi й орендованi. Власнi засоби вiдображаються в балансi i звiтностi даного пiдприємства, орендованi - в них не показуються.
Основнi засоби вiдображаються в балансi i звiтностi в грошовому вимірнику, що дає можливiсть визначити їх загальний обсяг, структуру, амортизацiю, знос, змiни у складi окремих груп в динамiцi та ряд технiко-економичних показникiв.
Основнi засоби вiдображаються у балансi в першому роздiлi активу - „Необоротнi активи”.
Створенi (побудованi) або придбанi основнi засоби у балансi вiдображаються за їх первинною вартiстю, яка складається з таких елементiв:
- сум сплачених коштiв пiдрядним органiзацiям за виконанi будiвельно-монтажні роботи та постачальникам за придбанi обєкти (без податкiв);
- реєстраційних зборiв, державного мита i подiбних платежiв, якi засвiдчують право власностi на обєкт;
- сум ввiзного мита;
- витрат зi страхування ризику доставки обєктiв;
- сум податкiв у звязку з придбанням обєктiв (якщо податки не вiдшкодовуються пiдприємству);
- витрат на установку, монтаж, налагодження, пробний пуск обєктiв;
- iнших витрат, якi повязанi з доведенням обєкта до стану, в якому його можна експлуатувати.
Первинна вартiсть основних засобiв показує вартiсть кожного обєкта в момент його введення в експлуатацiю. Данi про вартiсть обєкта записуються в актi приймання основних засобiв, а також в iнвентарнiй картцi, звiдки й походить назва цiєї вартостi - iнвентарна. Первинна вартiсть може змiнюватись лише при переоцiнцi, добудовi, модернiзацiї i реконструкцiї обєкта в порядку проведення робiт за рахунок капiтальних iнвестицiй. Такий порядок забезпечує стабiльнiсть оцiнки засобiв працi i дає можливiсть проведення аналiзу їх використання у порiвняльних цiнах.
Залишкова вартiсть основних засобiв - це рiзниця мiж первинною вартiстю обєктiв i нарахованим зносом, який визначається за даними бухгалтерського облiку. Знос визначається бухгалтером виходячи зi строку i норм амортизації.
Залишкова вартiсть показує ту частину вартостi, яка ще залишилась пiсля перенесення на готовий продукт вартостi обєкта внаслiдок використання у виробничому процесi. Чим довше служить обєкт i бере участь у виробництвi, тим менша залишкова вартiсть.
Справедлива (реальна) вартiсть обєкту основних засобiв дорiвнює сумi, за якою актив може бути обмiняний при здiйсненнi угоди мiж компетентними, обiзнаними, зацiкавленими та незалежними сторонами.
Справедливою вартiстю в бiльшостi випадкiв є ринкова вартiсть за умови тривалого збереження способу господарського використання вiдповiдних обєктiв, тобто використання для ведення одного i того ж або аналогiчного виду дiяльностi. Ринкова вартiсть визначається професiйними оцiнювачами. При неможливостi отримання iнформацiї про ринкову вартiсть яких-небудь обєктiв через їх специфiчний характер, вони переоцiнюються за вiдновленою вартiстю з врахуванням фактичного зносу.
Вiдновлювальна вартiсть основних засобiв - це вартiсть вiдтворення обєктiв в сучасних умовах виробництва i дiючих у даний момент цiнах. Вiдновлювальна вартiсть вимагає переоцiнки основних засобiв на певну дату. Вiдомо, що при оцiнцi основних засобiв за початковою вартiстю в рiзний час дiють рiзнi цiни, отже у балансi вони показуються у непорiвнянному виглядi.
Лiквiдацiйна вартiсть визначається як чиста сума, яку пiдприємство розраховує отримати за обєкт основних засобiв в кiнцi перiоду використання, що передбачений, за вирахуванням очiкуваних витрат на лiквiдацiю цього обєкту.
Показники лiквiдацiйної вартостi та вартостi, що амортизується, є розрахунковими, оскiльки їх значення визначаються на пiдставi приблизних розрахункiв, а не за допомогою безпосереднього вимiрювання. Використання показникiв лiквiдацiйної вартостi та вартостi, що амортизується, дозволяє бiльш обгрунтовано визначити ту частину вартостi обєкту, яка повинна бути вiднесена на витрати протягом перiоду його використання пiдприємством (за умови достатньо точного визначення лiквiдацiйної вартостi).
Якщо надходить партiя однотипних основних засобiв (iнвентар, прилади), то вартiсть одного обєкта визначається дiленням загальних витрат на їх придбання на кiлькiсть обєктiв.
При отриманнi необоротних активiв без оплати (вiд благодiйних органiзацiй, при обєднаннi пiдприємств) у балансi треба показати їх за справедливою вартiстю - за цiною обмiну або оплати постачальнику обєкта (ринкова або вiдновлювальна вартiсть). За такою ж справедливою вартiстю оцiнюється обєкт, який внесено у статутний капiтал пiдприємства.
При обмiнi подiбних обєктiв первинна вартiсть отриманого обєкта дорiвнює його залишковiй вартостi, а у випадку перевищення справедливої вартостi обєкта над його залишковою вартiстю оцiнка здiйснюється за справедливою вартiстю з включенням рiзницi до витрат звiтного перiоду. Обмiн неподiбними обєктами здiйснюється за їх справедливою вартiстю, збiльшеною (зменшеною) на суму грошей чи їх еквiвалентiв, що була передана (отримана) пiд час обмiну.
Науково-технiчний прогрес приводить до здешевлення будiвництва, але рiст цiн на будiвельнi м?/p>