Правознавство
Методическое пособие - Юриспруденция, право, государство
Другие методички по предмету Юриспруденция, право, государство
стягувалися у звязку з розшуком платника аліментів або у звязку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час.
При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобовязана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо:
- вона виникла у звязку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
- буде встановлено, що вона виникла внаслідок непредявлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти.
Батьки зобовязані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Якщо повнолітні діти продовжують навчання і у звязку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобовязані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дітей у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Повнолітні дочка, син зобовязані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обовязок їх утримувати у дітей, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.
Повнолітні діти крім сплати аліментів зобовязані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю. Дочка, син можуть бути звільнені судом від обовязку утримувати батьків та обовязку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що батьки ухилялися від виконання своїх батьківських обовязків. У виняткових випадках суд може присудити з дітей аліменти на строк не більш як три роки.
Суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не предявлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.
8.7. Влаштування дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування
Влаштування дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування здійснюється шляхом:
- усиновлення;
- встановлення опіки та піклування;
- встановлення патронату над дітьми;
- передачі дитини в прийомну сімю;
- передачі дитини в дитячий будинок сімейного типу.
Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сімю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя. Усиновленою може бути дитина (особа, яка не досягла 18 років). У виняткових випадках суд може постановити рішення про усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування. У цьому разі суд бере до уваги сімейний стан усиновлювача, зокрема відсутність у нього своїх дітей, та інші обставини, що мають істотне значення.
Дитина, покинута в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоровя або яку відмовилися забрати з них батьки, інші родичі, може бути усиновлена після досягнення нею двомісячного віку. Дитина, яку було підкинуто чи знайдено, може бути усиновлена після спливу двох місяців з часу її знайдення. Якщо на обліку для можливого усиновлення перебувають рідні брати та сестри, вони не можуть бути розєднані при їх усиновленні.
Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини та старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на пятнадцять років. Різниця у віці між усиновлювачем та дитиною не може бути більшою ніж сорок пять років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років.
Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі.
Особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину. Якщо такі особи проживають однією сімєю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини. Кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується.
Не можуть бути усиновлювачами особи, які: