Правознавство
Методическое пособие - Юриспруденция, право, государство
Другие методички по предмету Юриспруденция, право, государство
знак, що характеризують зовнішні прояви злочину. Ознаки обєктивної сторони:
- суспільно-небезпечне діяння це передбачені кримінальним законом дія чи бездіяльність, якими заподіюється шкода обєкту злочину;
- суспільно-небезпечні наслідки реальні шкідливі зміни, які відбуваються в обєкті, що охороняється кримінальним законом, внаслідок злочинного діяння. Вони можуть бути виражені в нанесеній шкоді матеріальній, фізичній, моральній, організаційній тощо;
- причинний звязок між суспільно-небезпечним діянням та суспільно-небезпечними наслідками характеризується тим, що діяння має передувати наслідкам, має бути умовою, без якої не було б наслідку та за своїми властивостями, як правило, має спричиняти саме такі наслідки, тобто наслідки мають бути результатом вчиненого діяння;
- місце, час, спосіб, обстановка, знаряддя і засоби вчинення злочину. Зазвичай ці ознаки є необовязковими для більшості злочинів, а тому називаються факультативними. Якщо диспозиція статті кримінального закону містить посилання на ці ознаки, то вони для такого складу злочину є обовязковими.
3. Субєкт злочину - це фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до Кримінального кодексу може наставати кримінальна відповідальність.
Ознаки субєкта :
- фізична особа;
- осудність;
- досягнення віку (по загальному правилу з 16 років, за тяжкі злочини з 14 років).
Спеціальним субєктом злочину є фізична осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, субєктом якого може бути лише певна особа.
Осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.
Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Не підлягає покаранню особа, яка вчинила злочин у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи за рішенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання така особа може підлягати покаранню.
4. Субєктивна сторона це внутрішня сторона злочину, психічне відношення субєкта до діяння і його наслідків.
Ознаки субєктивної сторони:
- вина;
- мета;
- мотив.
Вина основна і обовязкова ознака субєктивної сторони це психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності та наслідків діяння.
Форми вини:
- умисел;
- необережність.
Умисел поділяється на прямий і непрямий.
- Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
- Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.
Необережність поділяється на злочинну самовпевненість та злочинну недбалість.
- Необережність є злочинною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення.
- Необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.
Мета і мотив є факультативними ознаками субєктивної сторони злочину. Мотив злочину це ті внутрішні спонукання, якими керувався винний, вчиняючи злочин, а його мета це той явний результат, якого домагався винний, коли вчиняв злочин. Мета і мотив можуть бути обовязковими ознаками у разі, якщо вини передбачені в статті Особливої частини КК України.
Склад злочину формують усі чотири його елементи. За відсутністю хоча б одного елемента немає складу злочину та кримінальної відповідальності.
7.3. Обставини, що виключають злочинну діяльність
У кримінальному кодексі України визначаються обставини, що виключають злочинність діяння, хоча зовні воно має ознаки кримінального злочину. Такі діяння спрямовані на захист інтересів громадян, суспільства, держави і тому вони визнаються суспільно корисними і не є кримінально протиправними.
До обставин, які виключають злочинність діяння, відноситься:
- необхідна оборона;
- уявна оборона;
- затримання особи, що вчинила злочин;
- крайня необхідність;
- фізичний або психічний примус;
- виконання наказу або розпорядження;
- діяння повязане з ризиком;
- виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного пося