Аналіз впливу діяльності станції вулканізації і зміни масел "Буран" на повітряний басейн та медико-екологічну безпеку
Курсовой проект - Экология
Другие курсовые по предмету Экология
>Максимальна температура повітря в липні складає 25,2 оС.
Мінімальна температура повітря в січні - 8,3 оС.
Коефіцієнт рельєфу місцевості - 1,5.
Коефіцієнт, що залежить від стратифікації атмосфери, - А-180.
2.3 Загальні відомості про станцію
Станція призначена для виконання наступних робіт з обслуговування легкового автотранспорту:
- вулканізація;
- балансування коліс;
- заміна олій.
На ділянці вулканізації і балансування коліс технологічний процес характеризується відсутністю шкідливих виробничих впливів.
У приміщенні заміни олій при вїзді і виїзді автомобіля виділяють наступні шкідливі речовини: азоту діоксид, вуглецю оксид, гексан, сажа, ангідрид сірчистий, свинець, бенз (а) пирен. (джерело №1)
Відповідно до Державних Санітарних правил планування і забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоровя України від 19 червня 1996р. №173 санітарно - захисна зона для пункту вулканізації і заміни олій складає 15м до житлових будинків (станції технічного обслуговування при кількості посад 10 і менш).
У нормативну С33 житлова забудова не попадає, тому що знаходиться на відстані 200 метрів від станції.
2.4 Характеристика станції вулканізації і зміни масел “ Буран”
Відповідно до технічних і санітарних вимог будівля станції обладнана наступними системами водопроводу і каналізації: господарчо - питний водопровід і побутова каналізація.
Господарчо-питний водопровід призначений для подачі води на побутові потреби.
Відповідно до технічних умов МПО ХКПВ № 8/55 - 265 від 01.06.98 р., водопостачання станції вулканізації і заміни олій забезпечується від існуючої водопровідної магістралі D= 300мм по вул. Деревянко.
На уведенні установлюється водомірний вузол з водоміром КВ-1,5.
Гаряче водопостачання забезпечується від електронагрівника системи "Термех".
Витрата води складає 0,55 м3/добу; 0,15 м3/годину; 1,72 л/с.
Забезпечення пожежної безпеки здійснюється від пожежних гідрантів, установлених на існуючій мережі водопроводу поблизу проїздів із твердим покриттям. На внутрішнє пожежегасіння передбачається витрата води 10 л/с.
Водовідведення складає 0,55 м3/добу
Стічні води від мокрого прибирання приміщень проходять через бензомаслоуловлювач, а потім направляються в побутову каналізацію.
Забруднення, що накопичуються, періодично відкачуються з бензомаслоуловлювача насосом ГНОМ 10/10т.
Мийка автомобілів на даному підприємстві не передбачається.
Відвід дощових стоків від воріт здійснюється бетонною трубою Д=200 мм зі скиданням у яр, потім зливові води надходять у струмок, що протікає по балці Саржин Яр.
Очищення дощових вод перед скиданням у яр не провадяться.
Для зменшення забруднення дощових вод передбачається огородження зон озеленення бордюрами, що зменшують змив ґрунту під час зливових дощів на дорожнє покриття.
Конструкція шарів дорожнього одягу прийнята наступна:
одношаровий асфальтобетон - 5 см;
щебенева основа - 15 см;
підстильний шар - 10 см.
Територія станції складає 1,813 га, з яких 92%, тобто 1,668 га зайняті будівлями, підїзними коліями й асфальтованими площадками, а 8% - 0,146 га відведені під зелені насадження.
Таким чином, для запобігання забруднення поверхневих і ґрунтових вод дощовим стоком з території станції необхідно передбачити і розробити заходи щодо збору, відведенню й очищенню поверхневого стоку.
Рельєф місцевості, на якій розташована станція, дозволяє забезпечити відведення поверхневих вод самопливом, без підкачування на насосній станції, і розташувати очисне спорудження в наявному яру, що дозволить скоротити капітальні витрати на його будівництво.
2.5 Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу
Джерелами викидів шкідливих речовин в атмосферу є легкові автомобілі різних марок, що вїжджають і виїжджають з відділення заміни олій.
Кількісний і якісний склад викидів, що надходять в атмосферне повітря представлений у таблиці 2.3.
Карта - схема станції вулканізації і заміни олій з нанесеним джерелом викидів шкідливих речовин в атмосферу представлена на схемі у розділі 2 (Рисунок 2.1).
Параметри джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря приведені в таблиці 2.4.
Таблиця 2.3 - Склад викидів забруднюючих речовин в атмосферу
Найменування речовинГДК, мг/мзКлас небез-пекиРічна кількість викиду, т/годМаксимальна разова кількість викиду, г/сМакс. раз. Ср. добВуглецю оксид5340,1060,0069Гексан0,150,0540,0180,00117Азоту діоксид0,0850,0420,00880,00057Сажа30,00010,0000065Ангідрид сірчистий0,50,0530,000350,000023Свинець0,0010,000310,000530,0000034Бенз (а) пирен6014* 10 - 82,61*10 - 9Разом: 0,1333030,0086729
Для кожної речовини, що забруднює повітря, установлені два нормативи: максимальна-разова і середньодобова ГДК. Максимально разова ГДК установлюється для попередження рефлекторних реакцій у людини (зміна активності головного мозку, світлочутливість ока, відчуття запаху) при короткочасному впливі атмосферних забрудненні (до 20 хв.). Середньодобова ГДК установлюється з метою попередження загальний токсичної, канцерогенного, мутагенного дії. В даний час в Україні норми ГДК установлені для більш 800 шкідливих речовин і їхніх комбінацій.
Нормується ГДК у повітрі робочої зони (ГДК р. з.) і в атмосферному повітрі населеного пункту (ГДК а. в.). На території промислових підприємств концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі зіставляються зі значенням