Аналіз варіантів побудови радіопередавальних пристроїв радиолокаціонного озброєння
Курсовой проект - Компьютеры, программирование
Другие курсовые по предмету Компьютеры, программирование
>
Коефіцієнт підсилення каскадів РПП звичайно задовольняє умові ki>>1, коефіцієнт затухання в міжкаскадних розвязуючих та узгоджуючих пристроях di<< Звичайно ККД каскадів підсилення мають значення 0,2... 0,8.
Якщо у вихідному каскаді використовується пристрій з відносно малою величиною kN (амплітрон або ВУМ) , то при kN-i>>kN, де і=1,2,З...N. На основі (2) можна прийняти приблизно :
Отриманий вираз показує, що з урахуванням прийнятих раніше умов, ККД усього підсилюючого тракту в основному визначається коефіцієнтом корисної дії вихідного та попередньокінцевого каскадів.
Тому в кінцевих каскадах доречно використовувати пристрої з високим ККД (амплітрони, ЛБХ "М"-типу ВУМ). В попередньокінцевих та проміжних каскадах доречно використовувати пристрої з великим коефіцієнтом підсилення.
5.Оцінка вимог до каскадів передавача
Ескізний розрахунок структурної схеми багатокаскадного радіолокаційного передавача зумовлює:
-визначення кількості каскадів високочастотного тракту передавача;
-вибір типів їх генераторних пристроїв;
-визначення вимог до модуляторів або до джерел живлення генераторних пристроїв.
Рис. 8.
Так як величина потужності вихідного сигналу в антені є заданою, то кількість каскадів високочастотного тракту знаходиться шляхом розподілення потужностей коливань між каскадами передавача.
6.Методи вимірювання і контролю основних параметрів передавальних пристроїв при технічному обслуговуванні
Під технічним обслуговуванням розуміють комплекс операцій по підтримці працездатності або справності передавального пристрою при використанні за призначенням, очікуванні, зберіганні і транспортуванні. Технічне обслуговування передавальних пристроїв проводиться з метою:
1.Отримання достовірної інформації про технічний стан, працездатність та ефективність бойового використання;
2.Виявлення і негайного усунення причин, які можуть повести за собою відмови;
3.Перевірки технічного стану, виконання правил експлуатації, догляду, зберігання і умов бойового застосування.
Для досягнення останньої мети обовязкові наступні види робіт:
1.Контрольно-перевірочні роботи, які полягають у вимірюванні та контролі параметрів передавального пристрою і режимів його роботи з метою виявлення готовності до бойового застосування;
2.Налагоджувальні та регулювальні роботи, що направлені на підтримання основних параметрів на заданому рівні;
З.Профілактичні міроприємства, що забезпечують надійність передавального пристрою за рахунок своєчасного попередження відмов шляхом їх прогнозування та заміни елементів, що відпрацювали встановлені ресурси.
7.РЛС на твердотільних пристроях
Безперервно, починаючи з перших магнетронів для використання в радіолокації проводились розробки НВЧ великої потужності, які володіли би високою надійністю та покращеними параметрами. Розробки ґрунтувалися на дослідженнях в області електронно-променевих, плазмових та феритових пристроїв, а також на вивченні обємних ефектів у напівпровідникових матеріалах. Генерування великої імпульсної та середньої потужності, необхідних для розвязку задач радіолокації, було та залишається предметом найбільш значного технічного пошуку в радіоелектроніці.
Навіть для звичайних радіолокаційних систем з середніми параметрами необхідна імпульсна потужність порядку 100 кВт та середня потужність від 50 до 200 Вт. В залежності від призначення РЛС потужність яка потрібна на виході змінюється в самих широких межах, починаючи від малих потужностей невеликих переносних РЛС до величезних потужностей, необхідних для станцій контролю космічного простору та протиракетної оборони.
Базовий варіант твердотільної радіолокаційної системи може бути, в якому один твердотільний НВЧ генератор живить параболічну антену. Такий варіант використовується для малопотужних РЛС, але в більшості задач, які зустрічаються в радіолокації, необхідна імпульсна та середня потужність на один, два або три порядку більше отриманої за допомогою одного напівпровідникового генератора незалежно від його типу. Для отримання необхідної потужності потрібна сумісна робота великої кількості твердотільних генераторів, включених в тому чи іншому поєднанні*.
Для складання потужностей декількох генераторів розробник РЛС використовувати будь-який з двох основний видів їх складання. Генератори можна зєднувати безпосередньо паралельно, утворюючи твердотільний еквівалент електронно-променевої лампи, або окремі генератори можна розподілити в апертурі ФАР з додаванням потужностей в просторі .
Принципи, покладені в сучасних РЛС, потребують мінімальної модифікації в тому випадку, коли безпосередньо замінити електронно-променеві НВЧ лампи відповідною кількістю твердотільних підсилювачів. Таке рішення представляє великий інтерес для деяких типів радіолокаційного обладнання, а також при модернізації застарілого обладнання для підвищення його надійності. Але з точки зору розробки нового обладнання цей варіант має ряд недоліків та обмежень :
1) з-за значних втрат в пристрої додавання потужностей знижуються ККД та вихідна потужність НВЧ генераторів;
2) вартість пристрою додавання потужності при великій потужності буде складати значну долю від вартості системи в цілому;
3) електронне відхилення променя анте?/p>