ПравовСЦ вСЦдносини
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
вання, якщо в суспСЦльних вСЦдносинах дСЦi особи взаСФмно повязанСЦ СЦ держава намагаСФться цСЦ вСЦдносини закрСЦпити.СФ то вона надСЦляСФ сторони взаСФмними правами обовязками. Якщо не вСЦдносини такого роду, то держава намагаСФться зруйннувати негативний звязок, прекратити данСЦ вСЦдносини. в цьому разСЦ держва встановлюСФ заборону на таку дСЦяльнСЦсть, притягуючи до такоi вСЦдповСЦдальностСЦ або обидвСЦ сторони даних вСЦдносин.
ПСЦд елементами правових вСЦдносин розумСЦють сукупнСЦсть складаючих його елементСЦв СЦ способСЦв iх взаСФмодСЦi. До елементСЦв правових вСЦдносин вСЦдносять:
- субСФктСЦв правових вСЦдносин;
- обСФктСЦв правових вСЦдносин;
- змСЦстовнСЦ правовСЦ вСЦдносини.
1. СубСФкти правових вСЦдносин - це учасники правових вСЦдносин, що мають субСФктивнСЦ права СЦ юридичнСЦ обовязки.
СубСФкти правових вСЦдносин - це правоздатнСЦ субСФкти суспСЦльного життя, якСЦ СФ носСЦями юридичних прав СЦ обовязкСЦв.
Для того, щоб бути субСФктом права органСЦзацСЦя або СЦндивСЦди повиннСЦ володСЦти правосубСФктивнСЦстю. У державних СЦ громадських органСЦзацСЦях правосубСФктивнСЦсть знаходить свСЦй вираз у компетенцСЦi ii органСЦв, тобто в сукупностСЦ права СЦ обовязкСЦв, що надаються iм для для виконання вСЦдповСЦдних функцСЦй. Що ж до право-субСФктивностСЦ СЦндивидСЦв, то юридичною передумовою найбуття статусу субСФкта правовСЦдносин СФ наявнСЦсть у нього правосубСФктивностСЦ , дСЦйСФздатнСЦсть.
ПСЦд праводСЦСФздатнСЦстю розумСЦють обумовлену нормами права здатнСЦсть субСФкта мати субСФктивнСЦ права та юридичнСЦ обовязки. У людини правоздатнСЦсть виникаСФ з моменту ii ii народження СЦ припиняСФться зСЦ смертю.
В сучасному цивСЦлСЦзацСЦйному суспСЦльствСЦ немаСФ СЦ не може бути людей не надСЦлених спСЦльною правоздатнСЦстю. Вона витСЦкаСФ з мСЦжнародних пактСЦвпро права людини, принципСЦв гуманСЦзма, свободи, справедливостСЦ. Обовязком кожноi держави - належним чином гарантувати СЦ захищати цю якСЦсть.
Головне в дСЦяСФздатностСЦ - не право, а принципСЦальна можливСЦсть або здатнСЦсть iх мати.
Вперше поняття правоздатностСЦ було оформлено СЦ введено в практику буржуазними кодексами ХРЖХ ст. (франц. громадянський кодекс 1804р.; герман. громадянське уложення, 1894р.). ВСЦдмСЦннСЦсть правоздатностСЦ вСЦд субСФктивного права в тому, що вона:
а) невСЦдСФмна вСЦд особи- не можна людину лишити правоздатностСЦ або вСЦдграничити;
б) не залежить вСЦд кола, вСЦку, професСЦi, нацСЦональностСЦ, майнового стану або СЦнших життСФвих обставин;
в) невСЦдСФмна - ii не можливо вСЦддати СЦншим;
г) по вСЦдношенню до субСФктивного права, вона первинна;
д) субСФСФктивне право - конкретне, а правоздатнСЦсть - абстрактна.
ВсезагальнСЦсть правоздатностСЦ зводиться до того, що державна влада з самого початку надСЦляСФ всСЦх своiiх громадян спСЦльними особливостями - юридичною можливостю бути носСЦСФм вСЦдповСЦдних прав СЦ обовязкСЦв.
ПравоздатнСЦсть органСЦзацСЦй, юридичних осСЦб виникаСФ в час створення СЦ регСЦстрацСЦi тСЦСФi чи СЦншоi органСЦзацСЦi СЦ припиняСФться в час ii лСЦквСЦдацСЦi.
ДСЦСФздатнСЦсть - це закрСЦплення в законодавтсвСЦ СЦ забезпечити державну можливСЦсть субСФСФктам здСЦйснити своi права СЦ обовязки особистими дСЦями.
ДСЦСФздатнСЦсть залежить вСЦд вСЦку СЦ психСЦчного стану особи. ДСЦСФздатнСЦсть настаСФ в повному обсязСЦ з настанням повнолСЦття по досягненню 18 рСЦчного вСЦку.
ДСЦСФздатнСЦстю не володСЦють мололСЦтнСЦ дСЦти до 14 рокСЦв СЦ душевнохворСЦ особи, якСЦ можуть мати право. По можливостСЦ iх реалСЦзувати. За них виступають iх законнСЦ представники - батьки, опекуни СЦ т.п.
ДСЦСФздатнСЦсть буваСФ: повна, часткова СЦ обмежена. Повна з 14рСЦчного вСЦку, а обмежена, коли особа обмежена в дСЦСФздатностСЦ за рСЦшенням суду. У деяких випадках до складу правосубСФтивностСЦ разом з праводСЦСФздатнСЦстю включаСФться ще делСЦктоздатнСЦсть, тобто здатнСЦсть особи нести юридичну вСЦдповСЦдальнСЦсть за скоСФнСЦ правопорушення. НСЦхто не може бути обмеженим у правовСЦй дСЦСФздатностСЦ, СЦнакше як у випадку передбаченому законом.
СубСФктами права можуть бути:
- ФСЦзичнСЦ особи:
а) громадяни даноi держави;
б) СЦноземнСЦ громдяни;
в) бСЦпатриди;
г) апатриди.
- ОрганСЦзацСЦi та обднання:
а) громадськСЦ органСЦзацСЦi;
б) пСЦдприСФмтва;
в) державнСЦ установи;
г) установи та iх посадовСЦ особи.
- СоцСЦальнСЦ спСЦлки:
а) держава вцСЦлому;
б) народна нацСЦя;
в) адмСЦнстративно-територСЦальнСЦ одиницСЦ;
г) трудовСЦ колективи.
В своiх взаСФмовСЦдносинах СЦ вСЦдносинах з громадянами юридичнСЦ особи дСЦють, як СФдиний субСФкт, внутрСЦшня структруа якого не маСФ значення для вступаючим з ним в правовСЦдносини.
ЮридичнСЦ особи СЦ громадяни беруть участь у вСЦдносинах, якСЦ регулюються рСЦзними галузями права. Однак умови при яких органСЦзацСЦi можуть бути визнанСЦ юридичними особами, порядок iх вининкнення, зупинка СЦ суспСЦльнСЦ принципи вступу у майновСЦ вСЦдносини визнаСФ громадянським законодавством.
Юридичними особами визнаються органСЦзацСЦi, якСЦ мають вСЦдокремити майно, можуть вСЦд свого СЦменСЦ набувати майновСЦ СЦ особистСЦ немайновСЦ права СЦ обовязки, бути позивачем СЦ вСЦдповСЦдачем в судСЦ.
РСЦзнСЦ субСФкти вступають у правовСЦ вСЦдносин и насамперед з метою задоволення певних своiх СЦнтересСЦв СЦ потреб. Для досягнення поставлених цСЦлей субСФкти в рамках правових вСЦдносин шляхом реалСЦзацСЦi своiх прав СЦ обовязкСЦв здСЦйснюСФ певнСЦ дСЦi, чим досягаСФться результат - обСФкти правових вСЦдносин, за ради якого вСЦдбулися правовСЦ вСЦдносини.
2. ОбСФкти правових вСЦдносин дуже рСЦзноманСЦтнСЦ ними можуть бути:
-матерСЦальнСЦ, духовнСЦ та СЦншСЦ блага, за вийнятком предметСЦв вилучених з цивСЦль