Правовий статус приватного підприємства
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
в. Відповідно до п. 4 ст. 62 ГК, підприємство є юридичною особою. Як слушно зауважує В.Мамутов, юридическое лицо... это виртуальное понятие, а не материальная реальность. Маска или фикция не может быть, например, собственником. Правом собственности может обладать организация или человек. Можно быть собственником, не будучи юридическим лицом. Поэтому выражение собственность юридического лица представляется не вполне корректным, неправомерно на базе одной фикции конструировать другие и подменять виртуальным понятием юридическое лицо реальные организации и коллективы. Хіба абстракція може бути обєктом права? Однак власність, що належить підприємству, є матеріальною субстанцією і тому є обєктом права.
Підприємство як багатопланове соціально-економічне і правове явище має певну сукупність економічних, організаційних і юридичних ознак, за якими кваліфікується як господарюючий субєкт і субєкт права. За допомогою цих ознак визначається правове становище підприємств усіх форм власності і галузей народного господарства. Поняття “підприємство” є узагальнюючим, збірним. По-перше, воно визначає підприємства як певні організаційно-правові форми господарювання. По-друге, це поняття є загальногалузевим, тобто притаманне будівельним, транспортним, сільськогосподарським, торговельним та іншим підприємствам.
Аналіз співвідношення поняття „юридична особа” та „приватне підприємство” позволяє зробити висновок, що з одного боку категорія юридичної особи охоплює підприємство як одну з її організаційно-правових форм, а з іншого, підприємству як субєкту господарювання, крім прав юридичної особи, належать ще й інші права та обовязки, які виходять за межі прав, притаманних юридичним особам. Юридична особа перш за все субєкт цивільного обороту і використання інституту юридичної особи створює юридичні умови для участі субєкта у відносинах обігу, але не орієнтує на виробничу діяльність.
Поняття підприємства як субєкта господарювання не можна зводити до поняття юридичної особи. Юридична особа це субєкт лише приватноправових відносин, що складаються по горизонталі, підприємство ж як субєкт права приймає участь у відносинах і по горизонталі, і по вертикалі, тобто і в приватноправових, і в публічно-правових відносинах.
Найбільш вдалим вбачається визначення поняття підприємства як господарської організації, створеної і зареєстрованої у встановленому законом порядку для систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності від власного імені на засадах майнової відокремленості та самостійної відповідальності за своїми зобовязаннями, крім випадків передбачених законодавством.
Таким чином, ми повинні зробити акцент на тому, що підприємство є господарюючим субєктом, організаційно-правовою формою юридичної особи, а не обєктом майнових правовідносин. Головними причинами виникнення і широкого розповсюдження підприємств стали обєктивно існуючий суспільний розподіл праці та настійна потреба в кооперації праці.
Розділ 2 Правовий статус приватного підприємства в Україні
2.1 Реєстрація приватного підприємства в Україні
Верховною Радою України врегульовано питання державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з прийняттям 15.05.2003 року відповідного Закону № 755-1V „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” (далі - Закон). Як відомо, раніше порядок такої реєстрації встановлювався Кабінетом Міністрів України - відповідна Постанова КМУ № 740 від 25.05.1998 року „Про затвердження положення про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності" (далі - Постанова № 740) втратила свою силу з дня набуття чинності Законом, а саме з 01 липня 2004 року.
Закон визначає порядок державної реєстрації всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб-підприємців. Цим самим розширено сферу державної реєстрації, адже, як відомо, Постановою № 740 було врегульовано лише порядок державної реєстрації субєктів підприємницької діяльності. У сферу дії Закону потрапили всі без винятку юридичні особи.
Законом встановлено, що обєднання громадян (у тому числі професійні спілки), благодійні організації, партії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, банки, торгово-промислові палати, фінансові установи (у тому числі кредитні спілки), біржі, інші установи та організації, для яких законом встановлені особливості державної реєстрації, набувають статусу юридичної особи лише і моменту їх державної реєстрації у порядку, встановленому Законом. Отже, наприклад, сільська чи міська рада, як юридична особа, тепер зобовязана буде одержати свідоцтво про державну реєстрацію єдиного взірця відповідно до Закону (раніше такого свідоцтва у неї не було), а будь-яке обєднання громадян після реєстрації у відповідному органі Міністерства юстиції зобовязане буде пройти державну реєстрацію відповідно до Закону.
За Законом державна реєстрація це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Згідно Закону передбачається створення та функціонування Єдиного державного