Правовий статус інформації
Методическое пособие - Юриспруденция, право, государство
Другие методички по предмету Юриспруденция, право, государство
. Джерелами правової інформації є Конституція України, інші законодавчі і підзаконні нормативні правові акти, міжнародні договори та угоди, норми і принципи міжнародного права, а також ненормативні правові акти, повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи, інші джерела інформації з правових питань. З метою забезпечення доступу до законодавчих та інших нормативних актів всім громадянам держава забезпечує видання цих актів масовими тиражами у найкоротші строки після набрання ними чинності.
Інформація про особу - це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про особу. Основними даними про особу (персональними даними) є:
- національність,
- освіта,
- сімейний стан,
- релігійність,
- стан здоровя,
- адреса,
- дата і місце народження.
Джерелами документованої інформації про особу є видані на її імя документи, підписані нею документи, а також відомості про особу, зібрані державними органами влади та органами місцевого і регіонального самоврядування в межах своїх повноважень. Забороняється збирання відомостей про особу без її попередньої згоди, за винятком випадків, передбачених законом. Зокрема, Законом України "Про інформацію" закріплено положення, відповідно до якого кожна особа має право на ознайомлення з інформацією, зібраною про неї.
Інформація довідково-енциклопедичного характеру - це систематизовані, документовані або публічно оголошені відомості про суспільне, державне життя та навколишнє природне середовище. Основними джерелами цієї інформації є:
- енциклопедії,
- словники,
- довідники,
- рекламні повідомлення та оголошення,
- путівники,
- картографічні матеріали тощо,
- довідки, що даються уповноваженими на те державними органами та органами місцевого і регіонального самоврядування, обєднаннями громадян, організаціями, їх працівниками та автоматизованими інформаційними системами.
Соціологічна інформація - це документовані або публічно оголошені відомості про ставлення окремих громадян і соціальних груп до суспільних подій та явищ, процесів, фактів. Основними джерелами соціологічної інформації є документовані або публічно оголошені відомості, в яких відображено результати соціологічних опитувань, спостережень та інших соціологічних досліджень. Соціологічні дослідження здійснюються державними органами, обєднаннями громадян, зареєстрованими у встановленому порядку.
Розглянемо також і додаткові критерії для класифікації інформації.
За субєктами права власності існує:
- інформація, що належить усьому суспільству і не є обєктом власності будь-кого;
- інформація, що належить державі (державам);
- інформація, що належить юридичним особам;
- інформація, що є власністю фізичних осіб.
За змістом можна розрізняти:
- інформацію про суспільство
- інформацію про державу;
- інформацію про навколишнє природне середовище. За режимом доступу інформація поділяється на:
- відкриту інформацію
- інформацію з обмеженим доступом.
Прикладом гарантування права громадян на відкриту інформацію є норми, закріплені статтею 50 Конституції: кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.
Окремі дослідники розглядають класифікацію інформації в системі органів виконавчої влади, вказуючи, що інформацію варто класифікувати насамперед залежно від ступеня її співвіднесення з дійсністю, з реальними процесами, які виникають у ній. Залежно від субєкта досліджуються аналітична, прогнозна, довідкова, ознайомлювальна та рекомендаційна інформація.
Потоки різних видів соціально-економічної інформації, що циркулюють в органах виконавчої влади, класифікуються за: періодичністю виникнення і передачі (пятирічна, річна, піврічна тощо); ступенем взаємозвязку (характеризується кількістю усіх видів інформації, що надходить до органів виконавчої влади, взаємозалежних з даним конкретним видом повідомлень, зведень); ступенем сталості (розглядається тривалий проміжок часу, протягом якого інформація зберігає своє значення); структурою (основна - вся офіційна, допоміжна - вся неофіційна і кількісна); методами утворення (формування інформації на основі аналізу діяльності субєктів І обєктів управлінського впливу, у ході дослідження всіх масивів інформації, що надходить по даному питанню, аналізу стану справ у різних сферах громадського життя); закріпленням та втіленням в матеріальні форми (візуальна, документальна, звукова) та за багатьма іншими ознаками.2
2. Правовий статус інформації як обєкта цивільних прав
Розглянемо основні ознаки інформації як обєкта цивільних правовідносин. З цією метою виділяються такі основні властивості інформації:
а)нематеріальність;
б)інваріантність по відношенню до носіїв - та сама інформація може бути записана різними знаковими системами, ці знакові системи можуть використовувати різні фізичні носії для запису;
в)розмноження - інформація, на відміну від речовини та енергії має здатність до розповсюдження;
г)здатність бути реалізованою - має тенденції матеріалізації, тобто може бути використаною, стати товаром та послугою на ринку3.
Додатковою ознакою інформації як обєкта цивільних правовідносин (і як обєкта цивіл