Правовий статус громадян в Україні
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1.ОСНОВИ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА В УКРАЇНІ
1.1 Поняття та зміст правового статусу людини і громадянина
1.2 Громадянство України
РОЗДІЛ 2. СИСТЕМА ОСНОВНИХ ПРАВ, СВОБОД ТА ОБОВЯЗКІВ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА
2.1 Громадянські права і свободи людини
2.2 Політичні права і свободи громадян в Україні
2.3 Економічні,соціальні та культурні права і свободи громадян в Україні
2.4 Конституційні обовязки громадян України
РОЗДІЛ 3.КОНСТИТУЦІЙНІ ГАРАНТІЇ ПРАВ ГРОМАДЯНИНА
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Права, свободи й обовязки людини і громадянина є основоположною частиною Конституції України. Вирішення проблем прав людини в ній характеризується принципово новими для України підходами. Поняття прав людини відображає той факт, що за кожною особою визнається певний комплекс природних, невідємних прав та властивостей, які зумовлюються самим фактом існування людини і мають розглядатися як гарантії її гідності. Ідея природного права, загального для всього людства, так само як і існування того, що називається правами людини, визнано достатньо давно, як і те, що людина не може бути вільною в суспільстві, яке само не є вільним.
Самовизначення народу, що є передумовою його вільності, самого по собі недостатньо для того, щоб права і свободи людини стали реальністю. Вкрай важливою підвалиною можливості їх реалізації є формування громадянського суспільства і побудова правової держави, яка забезпечує виконання прав і свобод людини в законодавчо встановлених, достатньо гнучких межах, що обумовлені як природою самого права, так суспільними обставинами. Мова йде про особисті права, свободи і обовязки людини і громадянина, що є соціальними за своєю суттю. Комплекс прав і свобод людини в цілому відповідає положенням Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та Факультативного протоколу до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, які ратифіковані Україною.
Метою даної роботи є розкриття поняття конституційно-правовго стутусу громадян в Україні. Для досягнення поставленої мети на мою думку, слід розкрити наступні питання, що розкривають зміст правового статусу громадян:систему основних прав,свобод та обовязків громадян,та конституційні гарантії цих прав.
РОЗДІЛ 1. ОСНОВИ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА В УКРАЇНІ
1.1 Поняття та зміст правового статусу людини і громадянина
У системі цінностей демократичного суспільства на першому місці стоїть людина. В сучасних умовах у звязку із здійсненням кардинальних демократичних перетворень, утвердження соціальної, правової держави проблема особи набуває особливо важливого значення.
Ускладнюються взаємозвязки суспільства й особи, громадянина і держави, індивіда і колективу, більш взаємозалежними стають їхні інтереси й проблеми, підвищується їхня взаємна відповідальність. Усі ці явища та процеси потребують глибокого осмислення, узагальнення і відображення в законодавстві. При цьому особливо важливе місце посідає проблема конституційних прав та свобод людини і громадянина.
У звичаєвому праві різних країн проблема правового статусу людини і громадянина вирішується не однаково. Можна виділити такі чотири підходи, що визначають вирішення цієї проблеми.
Зокрема ліберальна концепція виходить з того, що кожна людина від моменту народження природою наділена невідємними правами. Обмеження прав людини і громадянина, можливе лише у випадках повязаних із забезпеченням суспільного ладу, правопорядку, прав і свобод громадян, запобіганням насильства та ін.У дусі цієї моделі конституційні обовязки громадян визначаються в обмеженому вигляді, а то і взагалі не згадуються в конституції.
Колективістський підхід до вирішення проблеми прав людини надає пріоритет не особистості, суспільству (колективу, класу, певним обєднанням). При цьому підході головними є соціально-економічні права громадян (людини) і права трудящих, у таких конституціях приводиться широкий перелік обовязків. Прикладом такого підходу є Конституція УРСР 1978 року.
Третій підхід до правового статусу особи повязаний з класичним мусульманським правом.Тут статус особи визначається нормами середньовічного шаріату. Так вселенський суверенітет належить лише Аллаху: людина не має права розпоряджатися собою на свій розсуд, її дії мають бути підпорядковані вказівкам Аллаха. Акцент переноситься не на права, а на обовязки перед Аллахом, перед спільнотою правомірних мусульман[1].
Особливий підхід до правового статусу особи склався у звичаєвому праві деяких країн Тропічної Африки, Океанії, Латинської Америки. В цих країнах людина розглядається як невідємна клітина племені, її права не можуть реалізовуватися окремо від племені.
Таким чином, природно-правові теорії розглядають людину як істоту, яка має певні права невідємні від її буття, що випливають з розуму, або божественної волі, або з природи людини[2].
Конституція України, при висвітленні конституційно-правового статусу особи й громадянина спирається на ліберальну концепцію прав людини. Так у Конституції України із 48 статей ІІ Розділу, що присвячені правам людини і громадянина, 37 стосуються особистих прав та свобод. І тільки 4 статті закріплюють обовязки громадян[3].
Розробники Основного Закону нашої країни виходили з ?/p>