Правова система України
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
?ож труднощі їх пізнання і кваліфікації.
В силу сказаного правову систему можна оприділити як научну категорію, яка дає багатовимірне відображення правової дійсності певної держави на її ідеологічному, нормативному, інституціональному і соціальному рівнях.
Таке найбільш широке розуміння правової системи являється сьогодні прерогативним в юридичній літературі. Разом з тим існують і інші пояснення.
Наприклад, Ю.А. Тихомиров вважає, що поняття „правова система” являє собою структуру - інтегрований засіб цілісного юридичного впливу на суспільні відносини. В якості елементів системи він виділяє: по-перше, межу і принципи правового регулювання; по-друге, основні різновиди правових актів та їх обєднання; по-третє, систематизуючі звязки, які забезпечують взаємодію всіх елементів і цілісність системи [19, с.223].
С.С. Алексєєв назвав таке тлумачення вельми вузьким, відмітивши, що системостворюючі звязки не можна вважати елементом правової системи, а скоріше властивістю останньої [2,с.57].
Він включає в поняття правової системи саме право, судову, а також іншу юридичну практику, правову ідеологію, правотворчість та право застосовну діяльність, індивідуальні дежавовладні розпорядження (укази), правовідносини, юридичні санкції, систему законодавства, субєктивне право та ін. Останнім часом він запропонував виділити серед елементів правової системи:
- власне обєктивне (позитивне) право як сукупність загальнообовязкових норм, виражених у законі, інших формах позитивного права;
- правову ідеологію - активну сторону правосвідомості;
- юридичну практику - правову діяльність.
В.П. Сінюков, з позиції свого аспекту досліджень, визначає правову системуяк соціальну організацію, яка включає також основні компоненти національної правової культури (право, як зазначив Сінюков, - різновид духовної творчості народу). Також він пропонує включити до правової системи правоохоронні відомства та організації [13, с.19].
Крім цього в літературі запропоновано визначення правової системи як сукупності внутрішньо узгоджених, взаємоповязаних,соціально-однорідних юридичних засобів, за допомогою яких держава здійснює необхідний нормативно-організуючий вплив на суспільні відносини (закріплення, регулювання, охорона, захист).
1.2 Структура правової системи
Правова система має свою структуру. Для того, щоб правильно визначити структуру правової системи, необхідно визначити критерії відбору її елементів. Основними вимогами в даному випадку будуть їх внутрішня впорядкованість (організаційний критерій); правове спрямування діяльності (правовий критерій), який повинен бути виражений нормативно у відповідних законодавчих актах, положеннях, що відображають мету створення правової системи, сферу діяльності, характер її основних завдань та функцій, особливості їх реалізації; специфічні принципи організації і діяльності (програмний критерій), тощо.
Як основні елементи правової системи виділяють:
1) право, як сукупність створених і охоронюваних державою норм;
2) законодавство, як форма вираження цих норм (нормативні акти);
3) правові установи, які здійснюють правову політику держави;
4) судова та інша юридична практика;
5) механізм правового регулювання;
6) право реалізаційний процес (включаючи акти застосування і тлумачення);
7) права, свободи і обовязки громадян (право в субєктивному значенні);
8) система утворених та функціонуючих у суспільстві правовідносин;
9) законність і порядок;
10) правова ідеологія (правосвідомість, юридичні доктрини, теорії, правова культура тощо);
11) субєкти права (індивідуальні і колективні);
12) системні звязки, які забезпечують єдність, цілісність та стабільність системи;
13) інші правові явища (юридична відповідальність, правосубєктність, правовий статус, законні інтереси тощо).
Такий широкий підхід найбільш повно окреслює обсяг поняття і характеризує правову систему як складне, цілісне, структурне утворення в єдності всіх його складових частин.
Елементи правової системи обєднані спільною метою, завданнями, виконують деякі загальні функції, що, між іншим, не свідчить про однорідність і ідентичність останніх. Взаємозвязок елементів правової системи, їх функціонування обумовлює саме існування правової системи, оскільки ізольовано, в розрізненому вигляді вона існувати не може.
Кожен із самостійних елементів правової системи суспільства має власну структуру, свої принципи організації і діяльності.
Сутність правової системи реалізується в її основних функціях - інтегративній, регулятивній, комунікативній, охоронній Функціонування правової системи, її дія в соціальній системі, шляхи і форми впливу на суспільне середовище відбуваються в трьох основних формах: інформаційній, орієнтаційній, праворегулятивній.
Отже, поняття “правова система” має узагальнюючий характер. Воно містить у собі, по суті, усі правові явища: правотворчість, правосвідомість, діяльність, що реалізує право, правову ідеологію. Право ядро і нормативна основа правової системи, її стрижень. Праворозуміння концептуальний фундамент правової системи [14, с.239].
Багатозначність визначень правової системи, наявність різних тверджень, поглядів на цю категорію, специфічність авторських підходів свідчать про активну творчу розробку даної проблеми, про пошуки найбільш чіткої і повної характеристики досліджуваного правового явищ