Правова регламентація порядку організації та проведення виборів народних депутатів України
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
ділі депутатських мандатів набувають кандидати у депутати, включені до виборчих списків партій (блоків), що отримали три і більше відсотків голосів виборців (тобто подолали так званий виборчий барєр), які взяли участь у голосуванні у загальнодержавному виборчому окрузі. Кандидати у депутати, включені до виборчого списку партії (блоку), який отримав менше трьох відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, права на участь у розподілі депутатських мандатів не мають.
Депутатські мандати розподіляються між виборчими списками партій (блоків) пропорційно до кількості отриманих голосів виборців кандидатами у депутати, включеними до виборчих списків партій. Спочатку Центральна виборча комісія визначає виборчу квоту, яка обчислюється у такому порядку: сумарна кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчих списків тих партій та виборчих блоків, що отримали три і більше відсотків голосів виборців ділиться на число депутатських мандатів, тобто на 450. Потім кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчого списку партії чи виборчого блоку, ділиться на виборчу квоту. Ціла частина отриманого числа становить кількість депутатських мандатів, що отримали кандидати у депутати від цієї партії чи блоку. Політичні партії та виборчі блоки, виборчі списки від яких мають більші порівняно з іншими дробові залишки, отримують по одному додатковому депутатському мандату, починаючи з виборчого списку партії (блоку), що має найбільший дробовий залишок. Якщо дробові залишки у двох чи більше виборчих списках партій (блоків) однакові, першим додатковий депутатський мандат отримує той виборчий список партії (блоку), за кандидатів у депутати від якої віддано більшу кількість голосів виборців. Розподіл додаткових депутатських мандатів закінчується після вичерпання загальної кількості депутатських мандатів. Результатом виборів депутатів є визначення в порядку черговості у виборчих списках партій (блоків) осіб, обраних депутатами від партій (блоків), відповідно до кількості депутатських мандатів, отриманих виборчими списками партій (блоків).
виборчий народний депутат
Висновок
Після встановлення кількості депутатських мандатів, отриманих виборчими списками партій (блоків), та визначення осіб, обраних депутатами, Центральна виборча комісія у протоколі про результати виборів народних депутатів України в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі зазначає:
1) кількість депутатських мандатів, отриманих виборчими списками партій (блоків);
2) прізвища, імена, по батькові, рік народження, професію, посаду (заняття), місце роботи, адресу місця проживання, партійність обраних депутатів.
ЦВК приймає рішення про реєстрацію обраного громадянина народним депутатом України за умови надання ним не пізніше як на двадцятий день з часу офіційного оприлюднення результатів виборів документу про його звільнення з роботи чи посади, не сумісної з депутатським мандатом.
Список літератури
1.Погорілко В., Федоренко В. Поняття, види і структура конституційних норм // Право України. 2008. № 11.
2.Погорілко В., Федоренко В. Джерела конституційного права України: поняття, види і система // Право України. 2009. № 3.
3.Поваляєва М. Інститути конституційного права України: поняття, ознаки та критерії розмежування // Право України. 2007. № 5.
4.Федоренко В.Л. Інститут конституційно-правових відносин в системі конституційного права України // Наук. Вісн. Чернів. університету.: Правознав. 2005. Вип. 286.
5.Федоренко В. Поняття системи конституційного права України // Право України. 2009. № 7.
6.Федоренко В.Л. Теоретичні основи системи конституційного права України // Держава і право, вип.34.2006.
7.Шаповал В. Субєкти конституційного права України: постановка проблем теоретичного визначення // Право України. 2007. № 8.
8.Шаповал В. Конституція як форма (джерело) конституційного права України (питання теорії) // Право України. 2009. № 6.
Размещено на