Право спільної сумісної власності подружжя
Контрольная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие контрольные работы по предмету Юриспруденция, право, государство
?и членів сімї, тобто виникнення так званої сімейної власності. Ця норма стосувалася не лише колишнього колгоспного двору, а й осіб, які проживали спільно у фактичному шлюбі, та інших членів сімї. Ця норма була перенесена до Книги третьої Право власності та інші речові права Цивільного кодексу України.
Визнання осіб, які спільно проживають, але без зареєстрованого шлюбу, сімейним союзом, зумовило питання: чи накладає стаття 8 Європейської конвенції про захист прав та основних свобод людини, в якій встановлено право людини на повагу до її сімейного життя, на держав-учасниць Конвенції позитивні зобовязання, тобто чи зобовязує вона їх до встановлення однакового правового становища осіб, які перебувають у шлюбі, та осіб, які не є у шлюбі між собою.
У справі Джонсон проти Ірландії Європейський суд з прав людини зробив висновок, що договірні сторони користуються широкою свободою розсуду, визначаючи, яких заходів слід вжити для забезпечення додержання Конвенції, з належним урахуванням потреб та ресурсів суспільства і окремих осіб. Отже, надати тим, хто живе у фактичному, або, як його зараз називають, цивільному шлюбі, окремі майнові права, якими наділено подружжя, це право держави.
Нинішня ситуація в Україні дещо нагадує повоєнну економічна криза, низький рівень життя, безробіття основної частини населення і насамперед жінок. Нестатки, економічна залежність позбавили велику кількість жінок та чоловіків можливості вибору форми організації свого сімейного життя. І вони згоджуються на будь-які умови, щоб вижити. Тому аргументи, які свого часу були використані професором В. І. Бо-шком для пояснення необхідності правового урівняння майнової сфери відносин у зареєстрованому і незареєстрованому шлюбі, зберегли своє значення.
Оскільки майно, нажите у цивільному шлюбі, уже визнане було спільною сумісною власністю, йдеться лише про відтворення відповідного положення Закону України Про власність у Сімейному кодексі України. Тому відкрита, а не завуальована (як це було зроблено у статті 19 Закону України Про власність) норма про те, що майно, набуте жінкою та чоловіком, які проживають спільно, але без реєстрації шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, не може сприйматися як щось абсолютно нове і водночас як міна сповільненої дії, закладена під інститутом шлюбу.
Надання права спільної сумісної власності на майно, нажите у цивільному шлюбі, зокрема поширення принципу рівності часток і на того, хто через поважні причини не мав самостійного заробітку (доходу), є свідченням державної охорони сімї, яка відповідно до статті 51 Конституції України не повязується з підставами її створення. Водночас це є своєрідним захистом від духовного та матеріального визиску однієї особи з боку другої.
Таке нововведення Сімейного кодексу України викликало критику. З одного боку, представники старшого покоління заперечували проти цивільного шлюбу, оскільки, на їхню думку, він сприятиме падінню моральності в суспільстві, з іншого представники молоді вважали, що така новела обмежує їхню свободу, оскільки наближає майновий правовий статус законного і цивільного шлюбу і цим стимулює людей офіційно реєструвати свої відносини в органах РАЦСу.
Регулювання майнових відносин між фактичною дружиною та чоловіком, закріплене у статті 74 СК, це не крок назад, а навпаки крок уперед, бо сприяє утвердженню добросовісності у відносинах між жінкою та чоловіком. При цьому падіння моральності є наслідком саме відсутності правового регулювання, що створює можливість одному паразитувати за рахунок другого. Відповідно правило статті 74 СК не можна вважати прямою атакою на інститут сімї .
Запропоновані новели дійсно невидиме підштовхуватимуть жінку та чоловіка до органів РАЦСу, оскільки майновий правовий статус цих двох форм організації сімейного життя є максимально наближеним. Єдиний більш-менш вагомий плюс цивільного шлюбу взяв свою валізу і пішов не має особливого значення, бо так може вчинити і кожен з подружжя. А тим науковцям, які, захоплюючись Указом від 8 липня 1944 р. і набутим правовим досвідом, з подивом читають статтю 74 СК, слід порекомендувати прочитати статтю 24 Конституції України, за якою жодна ознака не може бути підставою для пільг та обмежень, та частину третю статті 51, в якій проголошена державна охорона сімї, без застереження щодо підстав її створення. Як зазначають психологи, зніміть заборони і певне суспільне явище втратить свою притягальну силу. Стаття 74 заснована на цьому висновку.
Список використаних джерел
- Конституція України. //Відомості Верховної Ради. 1996. - № 16. - ст. 11.
- Цивільний кодекс України // Голос України, 2003. - № 47. - ст.73.
- Дзера І.О. Цивільно-правові засоби захисту права власності в Україні. - К., 2001. 583 с.
- Научно-практический комментарий Семейного кодекса Украины / Под ред. Ю. С. Червоного. К.: Истина, 2003. 515 с.
- Право власності в Україні/За ред. Я.М.Шевченко К., 1996. 320 с.
- Про власність: Закон України від 7 февраля 1991 р.// Відомості Верховної Ради, 1991. - № 65. ст. 209.
- Ромовська 3. В. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар. К.: Видавничий Дім Ін Юре, 2003. 528 с
- Сімейне право України: Підручн. / За ред. Гопанчука В. С. К.: Істина, 2002. - 299 с.
- Цивільне право України. Частина перша. Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / За ре