Походження та філогенез плазунів
Курсовой проект - Биология
Другие курсовые по предмету Биология
ЗМІСТ
Вступ
1. Умови існування плазунів в кінці палеозою і в мезозої
2. Причини швидкого розвитку плазунів, їх панівне положення в мезозої
3. Різноманітність давніх плазунів та основні напрямки і шляхи їх еволюції
3.1 Основні групи древніх плазунів
3.2 Напрямки та шляхи еволюції
4. Причини вимирання більшості груп плазунів
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Впродовж мільярдів років Земля змінювалася в небо здіймалися гори, море заливало суходіл, острови підіймалися з глибин океану й перетворювалися на материки, але найбільших змін планета зазнала після виникнення життя близько 3,5 мільярди років тому. Моря закишіли найрізноманітнішими організмами, серед яких були такі, що біологи ще й досі ламають голови, куди їх віднести до червів, молюсків, артропод чи ще куди. Суходіл зазеленівся і забуяв лісами, його борознили динозаври, мамонти, а нині перекроює на свій манер людина… Живий світ ніколи не залишався постійним, він еволюціонував, набуваючи нових форм і обрисів. Одночасно з народженням нових видів відбувалося вимирання старих це постійний і безупинний природний процес. Проте в історії нашої планети були події, коли одно моментно зникали сотні тисяч видів.
Плазуни одна з найдавніших груп наземних хребетних. Залишки давніх плазунів відомі з камяновугільного періоду палеозойської ери. Відособились вони від примітивних давніх земноводних стегоцефалів, у яких виникло внутрішнє запліднення; яйце мало великий запас жовтка і тверду оболонку; розвинувся роговий покрив тіла, який захищав їх від висихання та ін. Основною предковою групою, яка дала початок як викопним, так і сучасним плазунам, були котилозаври.
Мета роботи на основі літературних даних проаналізувати походження та філогенію плазунів.
Завдання роботи:
1) дати характеристику умов існування плазунів в кінці палеозою і в мезозої;
2) розглянути причини швидкого розвитку плазунів та їх панування в мезозої;
3) дати характеристику різноманітності давніх плазунів;
4) проаналізувати причини вимирання більшості груп плазунів.
1. Умови існування плазунів в кінці палеозою і в мезозої
Залишки найбільш древніх плазуючих відомі з верхнього карбону (~300 млн. років тому). Припускають, що відокремлення від земноводних предків повинне було початися, видимо, у середньому карбоні (320 млн. років), коли від антракозаврів, подібних Dіplovertebron, відокремлювалися форми, видимо, що володіли більшої наземності. Від подібних форм виникає нова галузь - сеймуріоморфи (Seymourіomorpha), залишки яких виявлені у верхньому карбоні - середній Пермі. Частина палеонтологів відносить цих тварин до амфібій.
На початку ери в кембрійський період життя все ще існувало у воді. Значно поширились великі багатоклітинні бурі і зелені водорості. В силурійський, а можливо, ще в ордовицький або кембрійський період у деяких популяціях зелених водоростей, які мешкали у водоймах, що періодично пересихали, в результаті ароморфозу сформувались тканини, які вперше виникли у наземних рослин псилофітів. Псилофіти збірна назва. Ці рослини мали невеликі розміри (не більше півметра), стеблоподібну наземну частину і кореневище, від якого відходили ризоїди. Деякі з них були ще дуже схожими на водорості, а інші вже мали ознаки, які зближували їх з мохоподібними і папоротеподібними рослинами. Рослини могли існувати на суходолі, оскільки бактерії, синьозелені водорості, одноклітинні тварини уже сформували тонкий шар ґрунту. В цей час зявились і гриби, життєдіяльність яких сприяла ґрунтоутворенню.
У морях кембрійського, ордовицького, силурійського періодів жили найпростіші, губки, кишковопорожнинні, членистоногі, молюски, голкошкірі, нижчі хордові. В силурійський період зявилися найпримітивніші хребетні круглороті. У них ще не було щелеп, але внаслідок ароморфозу виникли череп і хребці. У девонський період досягли розквіту щиткові, що належали до класу круглоротих. У риб внаслідок ароморфозу утворився щелепний апарат, що дав їм змогу активно полювати, захоплювати здобич. Це сприяло підвищенню рівня організації нервової системи, органів чуття, вдосконаленню інстинктів.
Серед сучасної фауни найближчими до цих найдавніших риб є акули і скати. Зявились і кистепері риби. Нечисленних представників цих риб виявлено в Індійському океані біля берегів Африки. Кистепері риби, які населяли прісні водойми в девонський період, зробили важливий крок в еволюції тварин вийшли на суходіл. Першими наземними хребетними були найдавніші земноводні стегоцефали потомки кистеперих риб. Скелет плавців кистеперих гомологічний скелету пятипалої кінцівки стегоцефалів, як і в сучасних земноводних, яйця і личинки могли розвиватися лише у воді, тому ці тварини змушені були жити поблизу водойм.
Клімат наступного, камяновугільного періоду був теплим, вологим, атмосфера містила велику кількість вуглекислого газу. Це сприяло бурхливому розвитку папоротеподібних, це був період їхнього розквіту. Деякі хвощі досягали 30метрової висоти.
Розвиток наземної рослинності сприяв формуванню ґрунту, з решток рослин того періоду утворилося камяне вугілля. В ньому ніби законсервувалась значна частина вуглекислого газу атмосфери. В результаті інтенсивного фотосинтезу, який відбувався в зелених рослинах, атмосфера збагачувалась на кисень. Внаслідок зміни хімічного складу атмосфери зявилась можливість заселення суходолу тваринами.
У росл?/p>