Походження людини та її поява на території України
Информация - История
Другие материалы по предмету История
?я на інше, споруджуючи тимчасові поселення. З великим умінням вони виготовляли кремяні знаряддя і зброю. Померлих ховали під могильними насипами і ставили поруч посуд, зброю з кременю та каменю. Людність цих племен підтримувала звязки через міжплемінний обмін зі спорідненими та чужими племенами у близьких і далеких краях, в тому числі з Кавказом і Єгиптом. Щодо походження і подальшої долі племен культур шнурової кераміки на Україні існує кілька гіпотез. Одні вчені вважають, що формування їх відбулося на території Східної Європи при сильних впливах Степу і що культура племен шнурової кераміки стала основою розвитку багатьох культур в Україні у наступні епохи. Інші дослідники бачать центр зародження шнурових культур у Середній, Західній чи Північній Європі і вважають, що перебування їх на теренах України мало тимчасовий, завойовницький і колонізаційний характер. Так чи інакше, але, напевно, вони були індоєвропейцями і в їхньому історичному розвитку знаходяться корені багатьох європейських народів.
* * *
Доба неоліту та енеоліту ознаменована у світовій історії культурним вибухом. Людина приручила тварин, освоїла землеробство, гончарство, ткацтво, навчилась будувати міста. Розвинулась торгівля, яка обєднувала далекі краї й різні культури. Зявилися нові культи та вірування, ймовірно, повязані з магією родючості та ідеєю безсмертя Природи. Людина зійшла на перший щабель цивілізації. Цей період має величезне значення в прадавній історії України. Тут зародилась і розвинулась одна з найбільших землеробських культур Європи трипільська, яка стала одним із джерел формування автохтонного населення в Україні впродовж наступних епох. У III тис. до н.е. територія України стає місцем зіткнення трьох великих етнічних масивів: племен, які прийшли з Північно-Західної Європи, євразійських племен Степу та місцевої трипільської культури. Внаслідок цих вторгнень остання припинила своє існування. Це було першим проявом тієї особливості прадавньої історії України, коли культури не встигали досягти найвищого рівня свого розвитку, оскільки постійно зазнавали нових, часто бурхливих етнокультурних змін. Однією з причин цьому є географічне положення України "великого шляху" з Азії в Європу і навпаки. Ї нарешті, дуже можливо, що терени України були місцем формування та розвитку стародавніх індоєвропейців.
БРОНЗОВА ДОБА.
ПОЧАТКИ ПРАСЛОВЯНСЬКОЇ ІСТОРІЇ
Наступний після енеоліту період історії людства тривав понад тисячу років (від II до І тис. до н.е.) і дістав назву бронзової доби від нового матеріалу бронзи, з якого почали виробляти знаряддя і зброю.
Бронза це перший штучно створений людиною сплав, який має великі переваги над міддю: більшу твердість і нижчу температуру плавлення, отже, виплавляти бронзу можна було в примітивних печах і на відкритих вогнищах. Ці властивості металу дали змогу вдосконалити і розширити виробництво і асортимент знарядь та їх якість. Праця стародавніх металургів була складною і вимагала спеціальних знань та досвіду. Зявляються окремі майстри-ливарники і бронзоливарні майстерні. Археологи знаходять сліди великих майстерень, де бронзоливарним виробництвом займалися цілі роди, а то й селища. Найраніше бронзою почали користуватися в Південному Ірані та Месопотамії в IV тис. до н.е., протягом III тис. в Малій Азії та Середземноморї, а в II тис. до н.е. бронза поширилась у Європі. На теренах України перші бронзові вироби зявились на початку II тис. до н.е. і походили з Балкан і Кавказу, де на той час існували потужні металургійні центри, звідти ж походила і сировина мідна руда. Місцеве бронзоливарнс виробництво виникло за доби середньої та пізньої бронзи (XVIX ст, до н.е.). У цей час існувало кілька металургійних осередків: на Закарпатті та Прикарпатті, у Північному Причорноморї. Проте, витіснивши з ужитку мідні знаряддя, бронза не замінила повністю камяних і кремяних виробів. Якраз за доби бронзи техніка виготовлення камяних знарядь досягає найвищого рівня розвитку. Люди продовжують широко користуватись цим доступним, дешевим і простим в обробці матеріалом. У північній частині України, зокрема на Західній Волині, виявлено стародавні копальні дуже якісного кременю, а неподалік сліди майстерень, де цей кремінь обробляли.
Перехід до доби металів мав велике значення в історії людства. Згадаймо, що за доби бронзи в II тис. до н.е. досягли свого розквіту давні Вавілон, Єгипет і Егейський світ. Терени сучасної України, хоча й були віддалені від центрів цих "класичних" цивілізацій, але також переживали інтенсивний розвиток. Проте поява бронзових виробів не була найважливішою ознакою цього часу. Вдосконалювалось землеробство і скотарство, розвивалось ремесло. Збільшувалась кількість населення, великі племена розпадались, менші обєднувались, заселяли нові землі, завойовуючи або мирно співіснуючи із давнішими поселенцями. Утворюються нові етнічні спільноти, які стали основою більшості сучасних великих європейських та азійських націй.
Племена і народи, які жили в II тис. до н.е. на землях України, зналися між собою та сусідами із заходу, півдня чи сходу, з якими часто були споріднені. Вивчаючи залишені цими людьми сліди поселення, поховання, скарби, вчені дійшли висновку, що на території теперішньої України за доби бронзи існували три "світи" три етнічно-культурні зони, що відрізнялись походженням населення, господарством, віруванням цс Полісся, Степ та Лісостеп.