Послуга охорони як особливий вид господарської діяльності
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
чає органам охорони здійснювати щоденно охорону майна або особи, без передачі їх у господарську сферу органу, що здійснює охорону. За договором зберігання поклажодавець передає майно зберігачу. Крім того, учасниками договору про охорону можуть бути тільки субєкти підприємництва, а учасниками договору зберігання -- також громадяни. Договір про охорону завжди сплатний, а договір зберігання може бути як сплатним, так і безоплатним.
Договір про охорону укладається в тому самому порядку, що й інші договори. Специфіка цього договору полягає в тому, що його укладенню передують організаційно-технічні заходи, проводиться обстеження обєкта з метою узгодження виду охорони, визначення кількості постів, необхідності обладнання засобами сигналізації і пожежогасіння, технічного управління, виходячи з розмірів території, яку займає обєкт, технології виробництва продукції, режиму роботи та інших умов забезпечення схоронності власності. Результати обстеження оформлюють актом. На договірній основі силами підрозділів охорони чи інших організацій здійснюється монтаж засобів сигналізації.
Приймання обєктів під охорону оформлюється договором між охороною і власником. При укладенні договору сторони готують окремий документ, що називається Дислокацією обєктів охорони. Внаслідок проведення зазначених заходів погоджують такі важливі умови договору, як обєкт охорони, предмет договору і вартість послуг охорони.
Порушення прав і свобод людини і громадянина працівниками охорони не допускається. Звертаючись до особи, працівник охорони зобовязаний назвати своє прізвище, посаду та на її вимогу предявити службове посвідчення. У взаємовідносинах з громадянами працівник охорони повинен виявляти високу культуру і такт.
У разі потреби та за наявності законних підстав для затримання особи за скоєння злочину чи іншого правопорушення працівники охорони після її затримання складають відповідно до своїх повноважень у випадках, передбачених законом, адміністративний протокол або негайно передають цю особу відповідному правоохоронному органу.
На підставі викладеного вище вважаємо за доцільне так регламентувати правовий статус і правовий захист працівників приватних охоронних організацій: приватні охоронці під час виконання ними службових обовязків є представниками клієнтів приватних охоронних підприємств, з якими вони перебувають у трудових відносинах, а також під захистом держави. Ніхто, крім державних органів і посадових осіб, уповноважених на те законами України, не має права втручатися в їхню службову діяльність.
Недержавна охоронна діяльність потребує досконалішого правового регулювання, зокрема необхідно розробити і прийняти Закон України "Про недержавну охоронну діяльність", який повністю визначав би принципи, засади та компетенцію діяльності приватних охоронних організацій.
На даний час в Україні скалася ситуація, коли охоронну діяльність субєкти недержавних установ мусять здійснювати сумісно з державними установами, тобто служба охорони в разі проникнення на теріторію обєкта,що охороняється, має викликати наряд державної міліції.
Проведений в роботі аналіз показує, що обсяг охоронних послуг, які можуть надаватися недержавними охоронними підприємствами (громадянами-підприємцями), значно менший, ніж у державного охоронного підприємства, яким є Державна служба охорони при Міністерстві внутрішніх справ України. Таке нерівноправне становище на ринку охоронних послуг, вважаю, не дає рівних шансів на успіх підприємницької діяльності в цій сфері. Чинне законодавство України тим самим ставить Державну службу охорони при МВС України певним чином в монопольне становище відносно недержавних охоронних підприємств.
В Україні існує потреба в удосконаленні правової бази охоронної діяльності з метою визначення обсягів повноважень субєктів охоронної діяльності, принципів їх діяльності , фінансування, забезпечення кваліфікованої підготовки та надійного соціального захисту працівників охоронних підприємств.
Список використаної літератури
- Абрамов, В. С. Профессиональная подготовка охраны [Текст] / В.С. Абрамов.- М., 1999. - 342 с.
- Алексеенко, В.Н. Система защиты коммерческих объектов. Технические средства защиты [Текст] / В.Н. Алексеенко. - М., 1992. - 342 с.
- Балев, М. Профессия - частный охранник [Текст] / М. Балев - М.: "Еднство", 2001. - 215 с.
- Білозьоров, Є. Правові гарантії захисту прав і свобод людини в Україні: реалії та проблеми [Текст] / Є. Білозьоров // Адвокат. - К., 2009. - № 8. - С. 26 - 30.
- Биструхін, Г. Протидія міжнародному тероризму [Текст] / Г. Биструхін // Україна - НАТО. - К., 2006. - № 4 (14). - С. 24-31.
- Биструхін, Г. Протидія тероризму та криза сучасних правових норм розвинутих держав [Текст] / Г. Биструхін // Підприємництво, господарство і право. - К., 2006. - № 8. - С. 133 - 136.
- Богомол, А. Борьба с терроризмом: украинский вариант [Текст] / А. Богомол // Свобода. - 2003. - № 22. - 3-9 черв. - С. 5.
- Борисов, И.Н. Анализ услуг в области безопасности [Текст] / И.Н. Борисов // Безопасность предпринимательства и личности, 1995, No 1, январь. С.34-36.
- Васильєв, Г. Заслін злу можна поставити спільними зусиллями: [Текст] / Г. Васильев // Голос України. - 2002. - №223-224.-28 листоп. - С. 4.
- Влэквел, Д. Это полезно знать [Текст] / Д. Блэквел // Частный сыск и охрана.- 1993.- No 6. - С.45-48.
- Волошин В. Не тільки свобода, а й відповідальність [Текст] / В. Волошин // Політика і час. - К., 2006. - № 6. - С. 22 - 26.
- Герасимчук, В.Г. Маркетинг: теорія і прак?/p>