Порівняльна характеристика інформаційних жанрів журналістики
Контрольная работа - Журналистика
Другие контрольные работы по предмету Журналистика
зковою фіксацією відповідей.
3.Функції: - довести до відома читачів думку компетентної особи про певну подію.
- розповісти про співрозмовника, створити його психологічний портрет.
4. Види інтервю по А.А. Грабельнікову:
Інтервю-діалог - бесіда у формі запитань і відповідей. Найпоширеніший вид. Журналіст, поряд з основними питаннями, задає співрозмовникові уточнюючі, отримує інформацію про значимий факт.
Інтервю-монолог - виглядає у формі відповіді інтервюйованого, на запитання кореспондента, поставлене на початку тексту.
Інтервю-портрет - на перший план виходить створення портрета інтервюйованого. У тексті зявляються елементи біографії, присутні думки героя з різних тем. Автор, за допомогою різноманітних питань, розкриває особистість людини.
Інтервю-бесіда - журналіст веде розмову з людиною на рівних. Предмет розмови - проблемна актуальна ситуація, вихід з якої слід знайти в процесі розмови. Журналіст не тільки отримує від співрозмовника інформацію, а й сам висловлює свою думку. Можливий суперечка. Зворотні питання.
Колективне інтервю - уявлення про думку кількох людей з тих чи інших питань.
Анкета - масовий вид інтервю, заочна бесіда. Питання задаються на газетному аркуші, автор вивчає відповіді, що надійшли до редакції, і пише текст. Іноді у виданні існує рубрика Анкета, в якій герой відповідає на стандартний набір питань.
Бліц-опитування - метою є отримання думок людей різного соціального статусу з одного актуального питання.
5. Основою інтервю є розмова журналіста з однією людиною чи кількома людьми з якого-небудь суспільно значимого приводу
6. Відповідає на питання. Інтервю вийде інформаційним, якщо й у відповідях його співрозмовника акцент буде зроблено на питаннях: що? де? коли? Якщо ж інтервюер або його співрозмовник почнуть розгортати відповіді на питання: чому? яким чином? що це значить? тощо, то в результаті може зявитися аналітичний матеріал.
7. Будова. Публікується зазвичай у формі питань та відповідей, але можлива монологічна форма (питання задано в ліді, весь інший текст суцільна відповідь інтервюйованого) або специфічна форма подачі, наприклад, в інтервю журналу Есквайр спеціально опущені поставлені запитання, в тексті наводяться тільки відповіді.
8. Обсяг може бути різноманітним
9.Особливість жанру - питально-відповідна форма.
10.Наявність субєктивної авторської думки. Позиція автора може виражатися через формулювання запитань, їх порядок.
Репортаж
1.Жанр репортаж
2. Визначення: жанр журналістики, що дає оперативне наочне уявлення про подію через призму світогляду автора, його учасника або очевидця.
3.Функції: -проінформувати про конкретну подію - дати аудиторії можливість побачити подію, що описується, очима очевидця (репортера), тобто створити "ефект присутності".
4. Види:
Подієвий - оперативно відображає суспільно-значущу подія в хронологічній послідовності. Найпоширеніший вид.
Пізнавальний - в основі тема, яку висвітлює репортер. Це розповідь про життя робітничого колективу, наукової лабораторії тощо. Оперативність подібних матеріалів буває знижена. Поява цього виду репортажу повязано з певними подіями в суспільстві - памятними датами тощо.
Проблемний - несе в собі елементи аналізу події, авторські узагальнення і висновки. Автор залучає додаткові відомості, цифри, документи, свідоцтва.
Репортаж з експериментом - несе в собі інтригу, тому що журналіст моделює ситуацію, яка дозволить йому дізнатися що-небудь, перевірити реакцію людей в несподіваному положенні тощо. При цьому учасники експерименту не знають, що стали обєктом вивчення. Як правило, в експерименті журналіст змінює професію, стає на час охоронцем, двірником. Завдання автора - наочно зафіксувати хід експерименту і його результат.
5. Основою репортажу є подія, очевидцем якої є сам репортер, який слідкує за тим, як розвивалася подія, визначає ключові моменти, фіксує поведінку людей, учасників або очевидців події.
6. Відповідає на чималу кількість питаннь, які допомагають повноцінно відтворити перебіг події та її результати.
7. Будова. Класична форма репортажу - принцип піраміди. Можна прочитати перший абзац репортажу і зрозуміти, про що йде мова, другий абзац розширює цю інформацію, робить її більш широкої, третій поглиблює і так далі.
Така структура матеріалу повязана з тим, що часто журналісти передавали інформацію по телефону, телеграфу. Лінії іноді обривалися, тому на початку потрібно сказати найголовніше, щоб все-таки стало зрозуміло, про що йде мова.
8. Обсяг може бути різноманітним
9.Особливості жанру. Своєрідність жанру репортажу виникає, перш за все, в результаті розгорнутого застосування, методу спостереження та фіксації в тексті його перебігу та результатів. Завдання будь-якого репортера полягає в тому, щоб дати аудиторії можливість побачити подію що описується очима очевидця (репортера), тобто створити "ефект присутності". 10. Наявність субєктивної авторської думки. Для репортера важливо описати подію так, щоб викликати співпереживання реципієнта. Способами досягнення цієї мети є як виклад динаміки події, так і власне виклад динаміки авторських переживань, що говорить про певну частку субєктивності автора.
Кореспонденція
1.Жанр