Поняття сущнСЦсть та ознаки держави
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
: верховенство влади, повнота влади, самостСЦйнСЦсть СЦ формальна незалежнСЦсть влади вСЦд будь-якоi СЦншоi органСЦзацСЦi (або особи) як у певнСЦй краiнСЦ,, так СЦ за ii межами.
4. РЖСТОРРЖЯ ВИНИКНЕННЯ ДЕРЖАВИ
Тут лише зазначимо, що утворення перших в СЦсторСЦi людства держав було спричинене, по-перше, процесом подСЦлу соцСЦальне однорСЦдного первСЦсного суспСЦльства (етнСЦчного утворення) на соцСЦально-економСЦчнСЦ класи та СЦншСЦ соцСЦальнСЦ групи з рСЦзноманСЦтними, нерСЦдко протилежними СЦнтересами. По-друге, суттСФву роль у державотвореннСЦ вСЦдСЦгравали також потреба виконання загальносоцСЦальних справ у суспСЦльствСЦ, яке поступово втрачало соцСЦальну однорСЦднСЦсть, а також необхСЦднСЦсть захисту всСЦх його членСЦв вСЦд зовнСЦшньоi небезпеки. Чимало таких держав з часом пСЦдкоряли собСЦ СЦншСЦ народи (як державнСЦ, так СЦ без державнСЦ) або ж самСЦ втрачали незалежнСЦсть внаслСЦдок вСЦйн чи СЦнших СЦсторичних подСЦй.
Згодом, коли набирали сили такСЦ нацСЦi, якСЦ жили компактно на своiй СЦсторичнСЦй територСЦi та внаслСЦдок конкретних СЦсторичних причин перебували у складСЦ СЦнонацСЦональних або багатонацСЦональних держав, вСЦдносно самостСЦйним чинником утворення нових держав ставало здСЦйснення такими нацСЦями (народами) iх права на полСЦтичне самовизначення. За певних обставин цей чинник може набувати вирСЦшального значення СЦ вести до формування нацСЦональних держав. ЗгаданСЦ держави утворювалися внаслСЦдок лСЦквСЦдацСЦi СЦмперСЦй, колонСЦй, суверенСЦзацСЦi державоподСЦбних формувань (за останнСЦм варСЦантом вСЦдбуваСФться нинСЦ утвердження незалежностСЦ держави Украiна).
ВтСЦм, СЦ нацСЦональнСЦ держави завжди виникають у суспСЦльствСЦ, яке СФ соцСЦальне неоднорСЦдним.
5. ОсновнСЦ ознаки держави
Протягом тривалого часу у вСЦтчизняному та схСЦдноСФвро- лепському правознавствСЦ, юридичнСЦй науцСЦ деяких СЦнших краiн панували уявлення про державу, що походили вСЦд СЦдеi класового устрою суспСЦльства, в свСЦтлСЦ якоi вона розглядалася "як знаряддя, машина для придушення одного класу СЦншим", "органСЦзацСЦя економСЦчно пануючого класу тощо. Але наполягання на класичностСЦ такого визначення сутностСЦ держави СЦ на безперечностСЦ його сприйняття було б невСЦрним. За найдавнСЦших часСЦв розрСЦзнялися двСЦ функцСЦi держави забезпечення загального блага СЦ здСЦйснення органСЦзованого примусу. Панування в полСЦтичнСЦй думцСЦ тСЦСФi чи СЦншоi з них обумовлювалось конкретними СЦсторичними обставинами розвитку суспСЦльства. Тому, природно, на стадСЦi розвитку капСЦталСЦзму, коли суспСЦльство мало яскраво виражену класову структуру, коли в ньому СЦснували антагонСЦстичнСЦ класовСЦ протирСЦччя, сформувалось вчення про класову боротьбу як основу уявлень про державу СЦ право. За таких умов воно було СЦсторично виправданим. Але навряд чи це вчення може бути основою для дослСЦдження СЦ конструювання сучасних держави СЦ права, коли в суспСЦльствСЦ сформувались новСЦ умови, зокрема:
а) суспСЦльство позбавлено чСЦтко визначених класСЦв, а СЦснуСФ складна СЦ розгалужена соцСЦальна структура;
б) соцСЦальнСЦ протирСЦччя вже не СФ антагонСЦстичними, а тому органСЦзоване державою насилля щодо великих соцСЦальних груп втрачаСФ свою актуальнСЦсть;
в) рСЦвень матерСЦального достатку дозволяСФ забезпечити все бСЦльш широким верствам населення рСЦвень життя, що вСЦдповСЦдаСФ сучасним уявленням про людську гСЦднСЦсть.
Разом з цим, вСЦдмова вСЦд теорСЦi класового насильства як пануючоi теорСЦi сутностСЦ держави СЦ права однозначно не визнаСФ замСЦни ii будь-яким СЦншим вченням. Для цього потрСЦбний аналСЦз СЦсторичних умов, що складалися, тенденцСЦй СЦ динамСЦки iх розвитку. Сучасний перСЦод розвитку людства характеризуСФться тим, що метою його СФ всебСЦчний розвиток людини, забезпечення умов ii життя, прав СЦ свобод. ДСЦйснСЦсть просякнута СЦдеями гуманСЦзму, прСЦоритету загальнолюдських цСЦнностей. Все це знаходить своСФ вСЦдображення у сучасних найбСЦльш розвинутих краiнах правових, демократичних, соцСЦально-орСЦСФнтованих.
Держава повнСЦстю не зливаСФться СЦз суспСЦльством, не розчиняСФться в ньому, вона СФ органСЦзацСЦСФю, яка певним чином вСЦдокремлена, СЦнституалСЦзована у виглядСЦ механСЦзму держави (державноi системи), маСФ власнСЦ закономСЦрностСЦ становлення, функцСЦонування та розвитку, особливСЦ пог треби та СЦнтереси. Тому вивчення характеристик держави повинно здСЦйснюватись як з точки зору СФдностСЦ держави й суспСЦльства, так СЦ iх вСЦдокремленостСЦ. МетодологСЦчним пСЦдходом до подСЦбного аналСЦзу поняття, сутностСЦ та призначення держави СФ тлумачення держави як особливоi форми органСЦзацСЦi суспСЦльства, форми, яка СФ його внутрСЦшньою органСЦзацСЦСФю, структурою соцСЦальних вСЦдносин, засобом iх упорядкування СЦ забезпечення безперешкодного СЦснування, а в зовнСЦшньому аспектСЦ обСФднуСФ суспСЦльство у виглядСЦ територСЦi, фСЦзичних осСЦб та iх обСФднань, державних посадових осСЦб та органСЦв, законСЦв та СЦнших правових документСЦв. Держава СФ органСЦзацСЦСФю суспСЦльства, але органСЦзацСЦСФю особливою, яка характеризуСФться тим, що вона:
1) всеохоплююча органСЦзацСЦя обСФднуСФ в СФдине цСЦле всСЦх членСЦв суспСЦльства, вСЦдображуСФ та забезпечуСФ загальносуспСЦльнСЦ СЦнтереси СЦ потреби;
2) територСЦальна органСЦзацСЦя обСФднуСФ членСЦв суспСЦльства (громадян) за територСЦальним принципом, а територСЦя СФ матерСЦальною базою держави;
3) СФдина органСЦзацСЦя, що обСФднуСФ все суспСЦльство як цСЦле, тодСЦ як всСЦ СЦншСЦ соцСЦальнСЦ органСЦзацСЦi (полСЦтичнСЦ партСЦi, професСЦйнСЦ та молодСЦжнСЦ спСЦлки, асоцСЦацСЦi пСЦдприСФмцСЦв тощо) охоплюють лише окремСЦ верстви населення;
4) офСЦцСЦйна органСЦзацСЦя репрезентуСФ суспСЦльство, виступаСФ вСЦд його СЦменСЦ,