Поняття сторін у цивільному процесі та їх процесуальні права і обов’язки
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
?в
- Позов може бути предявлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.
- Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:
- предметом спору є спільні права чи обовязки кількох позивачів або відповідачів;
- права і обовязки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави;
- предметом спору є однорідні права і обовязки.
3. Співучасники можуть доручити вести справу одному із співучасників, якщо він має повну цивільну процесуальну дієздатність.
Співучасть це обумовлена матеріальним правом множинність осіб на тій чи іншій стороні у цивільному процесі внаслідок наявності загального права або загального обовязку. Від співучасті необхідно відрізняти субєктивне поєднання позовів, коли субєктивні права і обовязки не залежать одні від одних, а множинність осіб виникає за розсудом суду (судді) з метою процесуальної економії.
Дійсно, права кількох позивачів можуть виникнути з однієї підстави, наприклад, із факту скорочення штатів на підприємстві, але спільного права у них не буде і не буде співучасті. Ще більш розмитим є визначення третьої підстави співучасті: предметом спору є однорідні права і обовязки, які теж можуть бути підставою субєктивного поєднання позовів, але не співучасті.
Співучасть за формою можна розділити на такі види:
а) активна співучасть кілька співпозивачів виступають проти одного відповідача;
б) пасивна співучасть один позивач виступає проти декількох співвідповідачів;
в) змішана співучасть кілька співпозивачів виступають проти декількох співвідповідачів.
Від пасивної співучасті необхідно відрізняти інші випадки множинності осіб на боці відповідача. Особливий характер має участь у цивільному процесі додаткового відповідача. Згідно з частиною 2 ст. 33 ЦК України неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник. Тому до справи, в якій неповнолітня особа виступає як відповідач, як додаткових відповідачів суд притягає його батьків (усиновлювачів) або піклувальника.
- За ступенем обовязковості, а отже, і за змістом, співучасть може бути обовязковою і факультативною. Обовязкова співучасть можлива в тому разі, якщо характер спірних матеріальних правовідносин такий, що питання про права і обовязки одного із субєктів неможливо вирішити без притягнення до справи інших субєктів цього відношення. При факультативній співучасті немає обовязкової множинності субєктів. Так, суд може винести рішення про стягнення аліментів стосовно тих дітей, на котрих як на відповідачів укажуть непрацездатні батьки, що потребують допомоги (ст. 205 СК).
- Особливості процесуального становища співучасників полягають у наступному:
а) кожен зі співучасників відносно іншої сторони виступає самостійно;
б) при співучасті проглядається своєрідне представництво кожен із співучасників може мати свого представника або всі вони можуть доручити ведення справи одному із співучасників;
в) співучасники можуть оскаржити судові постанови самостійно або приєднатися до апеляційної чи касаційної скарги (статті 299, 329 ЦПК України), поданої особою, на стороні якої вони виступали. В останньому випадку заяви співучасників судовим збором не обкладаються.
12. Заміна неналежного відповідача, залучення співвідповідачів
- Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов предявлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. У разі відсутності згоди на це позивача суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача.
- Після заміни відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача справа за клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розглядається спочатку.
Стаття 105 ЦПК 1963 р. називалась Заміна неналежної сторони, тобто вона регулювала питання про поняття неналежних позивача та відповідача, встановлювала умови та порядок їх заміни. Якщо тлумачити дану статтю у тому сенсі, що відтепер заміна неналежного позивача у цивільному судочинстві є неможливою, таке вирішення проблеми буде протирічити головним його засадам, тим більше, що ст. 52 КАС України, який прийнято значно пізніше, ніж ЦПК, і введений у дію разом з ЦПК, передбачає як заміну неналежного відповідача, так і заміну неналежного позивача. Якщо в адміністративному судочинстві передбачається заміна неналежного позивача, було б правильним вважати, що в цивільному процесі таке положення хоча б допускається, оскільки законом воно не заборонене. Можливість заміни неналежного позивача буде забезпечувати оперативність цивільного судочинства та економію матеріальних і процесуальних засобів при розгляді справи.
По-друге, ця стаття, неналежного відповідача у першому реченні частини 1 як умову заміни передбачає клопотання позивача про заміну, а у другому реченні цієї частини згоду позивача. Безумовно, згода позивача є умовою заміни як неналежного позивача,