Поняття планування, його місце серед функцій управління
Контрольная работа - Менеджмент
Другие контрольные работы по предмету Менеджмент
піювальні машини.
Таким чином, планування на сучасному підприємстві здійснюється, у кілька етапів: 1-й етап - визначити ринковий попит на продукцію, тобто включаються механізми маркетингу, системи прогнозування попиту й виготовлення продукції на основі цього прогнозу. Яка ситуація в зовнішнім конкурентному середовищі, на який товар є попит, які очікування споживачів? Отже, орієнтир на потребі ринку й у підсумку ( визначення цілей і комплексу завдань, які необхідно вирішити для досягнення цих цілей. 2-й етап - провести ретельний аналіз номенклатури виробів, що випускають підприємством,, внести необхідні коректування в номенклатурний план, визначити готовність виробництва до освоєння нових виробів. Знову орієнтація на попит. 3-й етап - прийняти рішення про освоєння нових або вдосконаленні старих завдань і програм, привести у відповідність із ринковим попитом обсяг виробництва й графік випуску виробів, тобто знову використаються дані маркетингу.
У результаті планування визначаються завдання, які потрібно вирішувати для найбільш ефективного функціонування підприємства, орієнтованого на збут, на споживача. Фірма гамору, без провідних вказівок зверху, здійснює маркетинг і визначає стратегію керування виробництвом. Американський менеджмент вимагає обовязкової участі в процесі формування виробничого плану працівників служб оперативного керування, тобто тих, хто буде відповідати за практичну реалізацію плану.
Безсумнівна складність, багатоваріантність реалізації будь-якого етапу планування. При цьому необхідна точність, оптимальність розрахунків найчастіше залежать від мистецтва застосування методів алгоритмізації, програмного забезпечення й масштабності використання коштів компютерної техніки. Добре збалансований план, до розробки й оцінки якого бажано залучати можливо більшу кількість компетентних фахівців, дає чудові результати негайно, ще до його впровадження. Відразу ж вимальовуються щирі можливості організації, її резерви й слабкі місця, етапи майбутнього шляху й сама мета, стратегія колективу. Обґрунтовано складений план є мотивованим стимулом праці колективу, створює впевненість у причетності до досягнення цілей у більшості працівників (про це ми ще будемо говорити, розглядаючи особливості організації робіт провідних фірм Японії).
Основна діяльність колективу спрямована на реалізацію поставлених завдань, і досвідчені співробітники, що не входять у вищу ланку керування, далеко не завжди ризикнуть ревізувати стратегічну програму організації, крім особливих, екстремальних ситуацій. Новобранець часто намагається оцінити дислокацію й напрямок удару супротивника, але старий солдат спокійно виконує свої звичні обовязки, перевіряє наявність боєприпасів, чистить, перевіряє свою зброю й готується сумлінно виконати свій військовий борг.
Однак будь-який, навіть найкращий стратегічний план - не догма, життя може й буде вносити в нього несподівані корективи (наприклад, при необхідності реорганізації підприємства, при загрозливому скороченні життєвого циклу товару, несподіваних демаршах конкурентів і т.д.).
Торкнемося небагато докладніше розробки основних етапів планування, що вимагають досвіду й мистецтва керування. Основою будь-якого виду планування, а тим більше стратегічного є обєктивний аналіз стану й можливостей організації. Цей аналіз торкає буквально всіх сторін діяльності організації: хід виробництва, систему керування, фінансове становище, стан ринку й збутову діяльність і т.д. Ціль аналізу - виявлення потенційних можливостей, наявних резервів, причин невдач. З багатьох причин результати подібного аналізу мають стійку тенденцію до завищення результатів і затушовуванню негативних сторін діяльності підприємства. Ціль повинна бути визначена чітко, конкретно; повинні бути встановлені цифри, строки й виконавці. Зовсім неприпустима підміна конкретних цифр закликами "підсилити, поліпшити, звернути особливу увагу", що було так характерно для радянської управлінської фразеології (хоча японський менеджмент також схильний до загальних формулювань). Психологічно важливо орієнтувати колектив на високі цілі й на великомасштабні завдання. Служіння високим цілям і ідеалам сприяє росту самоповаги й розвитку корпоративності, тим більше що практика показує, що в багатьох випадках мети неприпустимо занижуються.
Якщо центральним завданням планування є задоволення попиту на продукцію, що випускає підприємством, при мінімізації витрат виробництва, то ця мета може бути досягнута різними способами - залежно від стратегії підприємства на плановий період. У тих випадках, коли обсяг випускає продукции, що, стабільний і попит на продукцію має невелику амплітуду коливань, чисельність робочої чинності, структура керування й планових показників залишаються постійними. На жаль, періоди такої "райського життя" бувають рідкий, значно частіше нестабільний ринок диктує свої вимоги й доводиться змінювати обсяги випускаємої продукції по значній частині номенклатури, намагаючись зберегти чисельність робочої чинності постійної. Зробити це вдається не завжди, і часто при зміні обсягів випускаємої продукції доводиться змінювати й чисельність виробничого персоналу шляхом організації понаднормової роботи, надання відгулів або залучення субпідрядників. Така стратегія характерна для трудомістких процесів, що не вимагають кваліфікованої праці, і при сезонних роботах.
Як домогтися досягнення поставлених