Поняття адвокатури
Контрольная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие контрольные работы по предмету Юриспруденция, право, государство
?еханізм, яким забезпечуються права людини, складається із засобів реалізації, охорони й захисту прав людини. Студентам доцільно проаналізувати складові цього механізму: національне законодавство; юридичні процедури реалізації прав людини; юридичні засоби охорони прав людини та юридичні засоби її захисту.
Про роль і значення адвокатури як професійного правозахисного інституту, які відводить їй міжнародна спільнота, студенти можуть також дізнатися з Основних положень про роль адвокатів, прийнятих у серпні 1990 року VІІІ Конгресом ООН по запобіганню злочинам.
Зосередивши увагу на походженні та розвитку елементів адвокатської професії, ми можемо дійти висновку, що форми сучасної адвокатури мають історичні витоки. Основних же рис, які існують зараз, вона почала набувати з ХVІ ст. У цей час продовжувала формуватися станова організація адвокатури, органи її самоврядування, зявилися передумови для адвокатської діяльності (наприклад, наявність стажу практичної роботи), гонорарна практика. Головним досягненням розвитку адвокатури ХХ ст. є її незалежність.
Завдання студента під час вивчення цього питання отримати знання форм сучасної адвокатури, вміння аналізувати їх походження, обґрунтування необхідності існування адвокатури.
2. Організація сучасної адвокатури України
Особа, що одержала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, має право індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро або обєднатися з іншими адвокатами в колегії, фірми, контори та інші адвокатські обєднання, які діють відповідно до Закону про адвокатуру і своїх статутів.
Головною функцією адвокатури є захист прав обвинуваченого в суді.
Діяльність адвокатських обєднань ґрунтується на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Вони реєструються в Міністерстві юстиції України, після чого повідомляють місцевим органам влади про свою реєстрацію, а адвокати про одержання свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю.
Закон про адвокатуру України відносить прядок утворення адвокатських обєднань, питання їх діяльності, реорганізації та ліквідації, структури, штатів, функцій, порядку витрачання коштів, прав та обовязків керівних органів, порядку їх виборів та інші питання до компетенції відповідних обєднань.
Адвокатські бюро, колегії, фірми, контори тощо є юридичними особами. Вони, як і адвокати, що приватно практикують, мають рахунки у банках на території України(а у встановленому законодавством порядку і в іноземних банках), печатку і штамп із своїм найменуванням.
Закон визначає відносини адвокатури з державними структурами, гарантуючи, при цьому її самостійність та незалежність. Зокрема, Міністерство юстиції забезпечує фінансування оплати праці адвокатів за рахунок держави у випадку участі адвоката в кримінальній справі за призначенням та при звільненні громадян від оплати юридичної допомоги, узагальнює статистичну звітність про адвокатську діяльність, сприяє здійсненню заходів щодо підвищення професійного рівня адвокатів. Стосовно місцевих органів державного управління, то вони у межах своєї компетенції сприяють адвокатам та адвокатським обєднанням у вирішенні соціальних питань, забезпечують їх приміщеннями для роботи тощо.
Слід підкреслити, що організаційне оформлення української адвокатури, її незалежне від державних структур існування сталося у вересні 1990 року на установчому зїзді (20-22 вересня), коли була створена Спілка адвокатів України добровільна, громадянська, незалежна, самоврядна організація. Метою Спілки за її статутом є обєднання зусиль адвокатів у розбудові демократичної правової держави, поліпшення юридичної допомоги, наданої громадянам, установам, організаціям, підвищення ролі і авторитету адвокатури в суспільстві, сприяння розвитку індивідуальної адвокатської практики, а також набуттю адвокатурою повної самостійності й самоврядування, захист прав і законних інтересів членів Спілки, турбота про історичні традиції Української адвокатури, розвиток і поглиблення міжнародних звязків та ін.
Спілки поширені у областях, проте це не єдина форма обєднання українських адвокатів у спілки чи асоціації, які входять до складу Міжнародної спілки(співдружності) адвокатів.
Адвокату, під час слідства, може загрожувати певна небезпека. Тому згідно Закон України Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь в кримінальному судочинстві від 23 грудня 1993 року., йому гарантоване надання відповідного захисту: Згідно п.3 та п.7 ч.1 ст.2 право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів за наявності відповідних підстав мають захисники та члени сімей та близькі родичі, якщо шляхом погроз або інших противоправних дій щодо них робляться спроби вплинути на учасників кримінального судочинства.
3. Принципи адвокатської діяльності
Принципи адвокатури закріплені у ст.4 Закону України Про Адвокатуру
Принцип незалежності адвокатів.
Незалежність адвокатури за світовими стандартами передбачає, насамперед, незалежність від органів державної виконавчої та судової влади, а також громадських обєднань(політичних партій, організацій тощо).
Цей принцип забезпечується у першу чергу громадсько-самодіяльним(недержавним) характером формування адвокатури як добровільного самостійного незалежного обєднання професійних юристів, про що вже йшлося.
Він реалізується у цих формах, коли юридична доп?/p>