Політологія
Вопросы - Разное
Другие вопросы по предмету Разное
?ся основна кількість політичних посадових осіб та основні кадри політичного управління.
27. Основні концепції влади
Існують різні концепції влади: марксистська, біхевіористська, реляціоністська, системна, телеологічна, структурно-функціональна, психологічна та ін.
Марксистська концепція влади виходить з того, що природа владних відносин повязується з виявленням соціально-політичної ролі власності, поділом суспільства на антагоністичні класи з протилежними інтересами. Марксистська теорія вирішального значення в реалізації політичної влади надає народним масам, класам та соціальним групам. Характерною ознакою цієї доктрини є те, що держава розглядається як головний чинник політичної влади, а форми правління як специфічний спосіб забезпечення класового панування.
Біхевіористська концепція влади. Англійське слово behavor перекладі означає поведінку. Цей термін у політології вперше було застосовано американськими вченими для наукового аналізу емпірично достовірних фактів політичної поведінки індивідів. При цьому поведінці людей надавали суто політичного характеру.
У реляціоністських концепціях влади (реляція донесення) остання постає як можливість і здатність одних індивідів управляти процесом прийняття рішень на локальному чи національному рівні, без огляду на активний чи пасивний опір інших індивідів чи соціальних груп.
Системна концепція влади. Основним поняттям системної концепції влади є розгляд політичної системи на макро- (як атрибут макросоціальних систем), мезо- (на рівні конкретних систем сімї, організації), мікрорівні (влада як взаємодія індивідів у рамках специфічної соціальної системи).
Телеологічна концепція влади розглядає останню як результат здійснення певних цілей та одержання раніше запланованих результатів.
Структурно-функціональна концепція. Згідно з цією доктриною влада є виявом ієрархічної побудови суспільства та особливим видом відносин між підлеглими й керівниками.
Психологічна концепція влади виходить з того, що ставлення індивіда до політики зумовлюється психологічним механізмом його особистості. Для прихильників цього напрямку (3. Фрейд та ін.) проблема влади це проблема панування підсвідомості над людською свідомістю та поведінкою.
6 та здійсненні рішень, повязаних із використанням лдерж влади або впливом на неї. Теорія елітаризму Моски:
В будь-якому політ організмі наявні 2 класи:панівна меншість-правлячий клас, політично-залежна більшість.-клас яким правлять.
Право влади меншості над більшістю виходять з якостей, притаманних правлячій меншості. До цих якостей належать передовсім організованість.Теорія Парето:
У політ житті є 2 типи еліт, які змін-ть при владі одна одну. Перший тип-леви, хар-ся стабільністю розвитку політ системи, силовими методами правління, консерватизмом,Другий тип-
Лиси, для них хар-ни хитрість, обман та демагогія.
Щоб підтримувати рівновагу політ системи, необх. Періодична зміна одного типу еліти на інший. Міхельс:
Обгрунтував ідею залізного закону олігархічних тенденцій, його суть:
Створення будь-яких великих організацій, обовязково призводить до їхньої олігархізації та формування еліти.
28Проблема формування і функц. Влади в Україні.
Протягом значного періоду істор. Розвитку в Укр. Склалася конфронтаційна політ. культура, яка і нині значною мірою притаманна укр. Сусп-ву. Конфронтація та нетерпимість постійно відтвор-ся в різних гілках та рівнях влади. В посттоталітарному сусп-ві нові політичні сили, що прийшли до влади мають справу з поділений сусп-ом .За різних умов, співвідношення між частиною насел, що підтримує нову систему і тією частиною, що тяжіє до минулого може бути різним.
Єдиним способом подолати існіючі суперечності є співіснування за умов “системної згоди”.Щоб забезпечити системну згоду, влада в Україні має бути сильною,а що до всього іншого, то в нашій державі повинні діяти звичайні демокрнатичні структури та інститути.
Складність проблеми полягає в тому, щоб знайти, необхідне для конкретної політ-ої ситуації оптимальне співвідношення мобілізаційних зусиль влади і демократичних форм організації сусп-ва та органічного звязку між ними, які робили б неможливим безконтрольність осіб та органів, що в їхніх руках зосереджено владу
29. Легітимність влади, криза легітимності та засоби її вирішення.
Маркс Вебер (нім. соціолог) висунув ідею про те, що влада може бути легітимна і нелегітимна.
Легітимна- це влада, яка може бути створ. за традиціями (напр. влада папи Рим.)
Нелегітимна- коли відбув. Переворот влади , або коли народ перестає довіряти владі, яку вони обрали.
Легітимна влада може впадати в кризу з таких причин:
історично-перехідний період
технологічний переворот
зміна соц. стр-ри сусп., коли зявл. нові соц. класи
зміна статусу важливих консервативних інститутів, яка загрожує небезпеці під ча структ. змін
прогресивні вимоги осн. груп сусп. не приймаються політ. елітою
якщо вже існуючі нові владні стр-ри в сусп. не в змозі виправдати надії шир. верств населення.
Шляхи подолання кризи:
зміна законодавства та держ. управління відповідно з новими вимогами часу
проведення корінних стр-них змін політ. інститутів, зберігаючи традиції, які існув. в сусп.
створ. такої політ. організації, яка базується на традиц. інститутах та на вимогах соц. груп
30. Демократія
- форма пол. та ек. устрою