Політичний та соціально-економічний розвиток Естонії у 1990–2005 рр.
Информация - История
Другие материалы по предмету История
?ироблюваній в країні. Завдяки великим запасам горючих сланців Естонія впродовж останніх років є нетто-експортер електроенергії, проте із-за спалювання сланців країна займає одне з перших місць в світі по викидах вуглекислого газу, причому використання сланців дає 85 % цих викидів. У перспективі планується будівництво двох нових електростанцій потужністю 250-300 Мвт, на що планується виділити приблизно 50 млн. євро.
Машинобудування представлене як нематеріаломісткими (випуск електроустаткування, радіоапаратури і т. п.), так і металоємні (устаткування для здобичі і переробки сланців) галузі. Транспортне машинобудування представлене суднобудуванням (BLRT Grupp, Локсаський суднобудівельний завод). Спеціалізацією машинобудівної промисловості Естонії став перш за все субпідряд на західні ринки (перш за все до Фінляндії і Швеції).
Головною галуззю сільського господарства є тваринництво мясо-молочного напряму і свиноводство (особливо беконне). Рослинництво займається в основному виробництвом кормів для тваринництва, а також вирощуванням технічних культур. Розвинене рибальство. У звязку з скороченням рибних ресурсів Балтійського моря в даний час строго дотримуються міжнародні квоти, і щорічний улов риби складає близько 130 тис. тонн.
Частка сільського господарства у ВВП послідовно знижується з 5 % у 2000 році до 3 % у 2006 році.
Перехід на євро, відповідно до оновленого в червні 2009 року планом уряду Естонії, відбудеться 1-го січня 2011 року. Первинне введення євро планувалося на 2007 рік, але цього не відбулося у звязку з тим, що темпи інфляції в Естонії не відповідали у той час Маастрихтським критеріям.
12 травня 2010 року Єврокомісія виступила з офіційною пропозицією про приєднання Естонії до Єврозони, оскільки країна виконала всі необхідні умови для переходу на євро. Остаточне рішення про ухвалення Естонії в Єврозону повинне бути затверджене 6 липня 2010 року на зустрічі міністрів фінансів 16-ти країн Єврозони.
Центральним банком є Банк Естонії, який був заснований в 1919 році, в 1940 році перетворений в республіканське управління Держбанку СРСР, відтворений 1 січня 1990 року. Його завдання - збереження і гарантії повноцінності естонської крони, розвиток, надійність, стабільність банківської системи, задоволення потреб населення в готівці. Обєм золотого запасу Естонії в кінці 2008 року склав 0,2 тонни.
Одна з головних характеристик естонської економіки - високий ступінь її відвертості. Вже в 1996 році експорт склав 73 % ВВП, імпорт - 86,5 %, що перевищує відповідні показники решти країн Балтії, а також країн Центральної і Східної Європи і Скандинавії.
У 1999 році Естонія вступила в Усесвітню Торгову Організацію, а в 2004 році - в Європейський союз.
3. Культурний розвиток Естонії у 1990 2005 рр.
Наприкінці 90-х років XX ст. естонською мовою навчалося більше 67 % учнів середніх і 80 % студентів вищих шкіл. На початку XXI ст. в країні діяло 10 державних вищих навчальних закладів (34,5 тис. студентів). Найбільші вищі школи: Тартуський університет, 7,4 тис. студентів), Талліннський технічний університет (6,8 тис. студентів), Талліннський педагогічний університет (3,1 тис. студентів), Естонська сільськогосподарська академія в Тарту (2,8 тис. студентів), Талліннський університет мистецтв (500 тис. студентів), Естонська музична академія в Таллінні (500 тис. студентів). Академія наук реорганізована в персональну академію, а її інститути передані університетам.
У 1990 р. була ліквідована цензура друкованих видань і засобів масової інформації. У сучасній Естонії з 15 щоденних газет 11 виходить естонською мовою ("Поштар", "Естонська щоденна газета", "Вечірня газета" та ін.).
Важлива увага приділена екології. Для збереження генофонду й охорони ландшафту створено національні парки, державні заповідники. Всього під охороною держави перебуває близько 10 % естонської території. У 1995 р. парламент ухвалив закон про стійкий розвиток країни, а у 1996 р. уряд затвердив стратегію з охорони навколишнього середовища.
4. Основні вектори зовнішньої політики Естонії у 19902005 рр. Естонсько-українські відносини
Після відновлення незалежності країна стала членом ООН (вересень, 1991 р.), ОБСЄ, Ради Європи (13 травня 1993 р.). У 1994 р. Естонія приєдналася до програми НАТО "Партнерство заради миру", а 23 березня 2004 р. стала членом НАТО. У червні 1995 р. естонський уряд підписав попередню угоду про вступ країни до Євросоюзу, а в березні 1998 р. розпочав безпосередні переговори з цього питання.
Повноправним членом ЄС країна стала в квітні 2004 р. Має тісні звязки зі скандинавськими країнами, передусім із Фінляндією, є членом-засновником Ради балтійських держав (1992).
Упродовж 90-х років XX ст. формувалася договірно-правова база двосторонніх естонсько-українських відносин. Україна визнала незалежність Естонії вже 26 серпня 1991 р., а 9 грудня Естонія визнала незалежність України.
4 січня 1992 р. між двома державами встановлено дипломатичні відносини. Обмін візитами на найвищому рівні було започатковано у травні 1992 р., коли Естонію відвідав президент України Л. Кравчук. Основою подальших двосторонніх відносин став Договір про дружбу та співробітництво між Україною та Естонією (26 травня 1992 р.).
У межах цього договору за останні пятнадцять років підписано майже 50 різних угод з питань, що становлять взаємний інтерес. Україна входить у десятку найбільш активних торговельних партнерів Естонії. У 2000 р. торгове сальдо для України було позитивним і становило майже 300 млн дол. У структу