Політичне співробітництво України та Болгарії у 1991-2006 роках
Контрольная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие контрольные работы по предмету Юриспруденция, право, государство
ксандром Гриценком та Веселіном Блізнаковим. Документ цей було підписано в США, де відбулась 10-а щорічна конференція міністрів оборони країн Південно-Східної Європи. Під час двосторонніх переговорів міністри обговорили питання регіональної безпеки, проаналізували стан співробітництва між воєнними відомствами, обмінялись думками стосовно реформування національних військових сил.
В середині лютого 2005 року з робочим візитом Болгарію відвідав Президент Асоціації болгар України А.І. Кіссе. В Болгарії його приймали віце-президент А. Марин, премєр-міністр С. Сакскобургготський та міністр закордонних справ С. Пасі. В ході візиту знову піднімалось питання візового режиму, обговорювали і створення культурного центру для української діаспори в Болгарії.
У 2005 році відкрито почесне консульство України у м. Бургас, що також має позитивно вплинути на розвиток українсько-болгарських двосторонніх відносин. Продовжує свою роботу консульський пункт України та українсько-болгарський бізнес-центр у м. Плевен.
Існує інший вид співробітництва регіональне. Партнерські звязки українських міст і областей з Болгарією мають два етапи розвитку: до 1990 року і після проведення демократичних змін. Вперше крок в цьому напрямку зробили в 1947 році міста Луганськ (Україна) і Перник (Болгарія). Найбільш насичені в цьому аспекті 60-роки. Тоді було встановлено дружні звязки між десятьма областями України і округами Болгарії: Відін - Рівне, Враца - Суми, Михайлівград (Монтана) - Житомир, Сілістра - Хмельницький, Толбухін (Добрич) Кіровоград, Шумен Херсон, Велико-Тирново- Полтава, Варна Одеса, Перник Луганськ, Слівен Тернопіль.
Після демократичних перетворень партнерство значно розширилось. Були підписані угоди про співробітництво між Києвом і Софією, Чернівцями і Плевеном, Запоріжжям і Бургасом, Харковом і Варною, Харковом і Пловдивом, Купянськом і Карлово, Луганською і Хасківською областями, Бердянськом і Ямболом, Львовом і Русе. Поновлено співробітництво на якісно нових підставах між Відіном і Рівним, Врацою і Сумами, Перником і Луганськом, Шуменом і Херсоном. Підприємці Луганщини провели кілька вдалих бізнес-форумів зі своїми колегами з Хасківської області. Розвиваються ділові контакти між бізнесменами Запорізької і Бургаської областей. В такому співробітництві особливим мостом виступає болгарська діаспора півдня України.
Під час майже всіх українсько-болгарських двосторонніх зустрічей звучала фраза, що Україна і Болгарія є стратегічними партнерами. Та не дивлячись на це, обидві країни визнають, що сучасний стан справ незадовільний. Це пояснюється передусім зовнішньополітичними концепціями, а точніше тим, наскільки повно вони реалізовувались на практиці. Болгарські політологи, серед яких Румена Коларова (Софійський університет), Венцислав Войков (Інститут економічних досліджень і прогнозування, Софія) припускають, що Україна і Болгарія не мають розбіжностей в концептуальному плані. Обидві країни орієнтуються на швидке входження в європейські структури, і це їхня стратегічна мета.
Існують деякі питання стосовно НАТО. Ще будучи Президентом Л. Кучма неодноразово заявляв, що бажання країн Східної Європи потрапити до НАТО Україна розуміє і підтримує, але безумовно, найважливішу роль для України продовжує грати російський фактор.
Україна претендує на роль особливого партнера, бере активну участь в програмах організації Партнерство заради миру. На думку Р. Коларової та В. Войкова Болгарія так би мовити без проблем вступила до НАТО, а Україна зможе це зробити одночасно з Росією.
А ситуація насправді така. В Україні, на відміну від Болгарії, існуючі протиріччя з приводу вступу держави до НАТО викликані, по-перше, тим, що проросійська частина українського парламенту всіляко гальмує цей процес. А по-друге, геополітичне становище України набагато складніше, ніж Болгарії. І на міжнародній арені на зовнішню політику України впливають політичні інтереси ряду сусідніх держав.
Окрім глобального можна ще казати про рівень регіональний. Тут мається на увазі співробітництво з країнами Центральної та Південно-Східної Європи. Центральна Європа (Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина) зробила вибір на користь НАТО і ЄС і має тут непогані шанси. Їхня роль як посередників під час вирішення Україною питань про приєднання до європейських структур надто велика. Південно-Східна Європа, серед яких і Болгарія, йшла іншим, поверхневим шляхом революцій і подальших реформ. У країн цього регіону було більше спільного з нашою державою, та все змінилося в кінці ХХ століття.
Україна та Болгарія це дві держави, що стали на шлях перетворень ще на початку 90-х років ХХ століття. Болгарія ще в 1992 році задекларувала свої європейські і євроатлантичні цілі. Вже під час роботи Празького самміту НАТО в листопаді 2002 року країну було запрошено до членства в цьому важливому і авторитетному пакті, а в квітні 2003 року в Брюсселі підписано протокол про приєднання Болгарії до Північноатлантичного альянсу.
В грудні 1999 року офіційна Софія була запрошена до ведення переговорів з ЄС про її членство в Союзі. Країна вже тимчасово призупинила переговори за 23 переговорними статтями з 30. І вже 1 січня 2007 року Болгарія стане повноправним членом ЄС.
Важким був шлях Болгарії до ЄС. По-перше, треба було досягти консенсусу різних політичних сил та всього народу в одному питанні а чи потрібно це Болгарії? Особливо багато дискусій виникало в суспільстві з приводу членства в НАТО. І вже в груд