Geum.ru

Політична і судова система Київської Русі

Информация - История

Другие материалы по предмету История

?ьби народних мас, що на початку XII ст. дуже посилилася.

Смертна кара, тілесні й калічницькі покарання не були притаманні найдавнішим системам руського права. Вони виникли насамперед у практиці церковних судів. Літописи зберегли певні відомості про смертну кару в Давній Русі. Так, під час князювання Володимира Святославича збільшилися розбої (й умножися зело розбо-еве). Розбій являв собою у деяких випадках не просто майновий злочин, а й акт класової боротьби, соціального протесту з боку людей, що в процесі феодалізації позбулися землі й волі. За порадою єпископів Володимир отверг віри і почав застосовувати до розбійників смертну кару, але со испытом, тобто після судового розгляду обставин злочину. Згодом єпископи і старці знову звернулися до київського князя, доводячи доцільність повернення до грошових штрафів (вір), які в умовах посилення військової небезпеки були потрібні для придбання зброї та коней. Володимир скасував смертну кару і повернув віри.

Висновки

 

Київська Русь була могутньою державою середньовіччя, що здійснила значний вплив на політичне життя країн Західної Європи, сусідніх азійських країн, а також країн, що мали велике значення в системі торгівлі між Європою та Азією. Вона стала щитом, що відгороджував країни Європи від навали кочових орд. Високий авторитет Київської Русі в середньовічному світі був закріплений численними міжнародними договорами, тісними матримоніальними звязками великих київських князів з багатьма зарубіжними дворами (Візантії, Франції, Англії, Швеції, Угорщини, Норвегії та ін.). Київська Русь ця велика могутня держава IXXII ст., територія якої простягалася від Балтійського до Чорного моря, від Західного Бугу до Волги, посідає відоме місце у всесвітній історії.

Київська Русь була монархією. На чолі її стояв Великий князь. В його руках була зосереджена найвища законодавча, виконавча, судова і військова влада. Дорадчим органом князя була боярська рада. У виняткових випадках велике значення мали постанови віча, зборів вільних горожан, які часто не погоджувалися з княжими директивами. Виконавчими службовцями, що діяли від імені князя, були намісники, посадники, воєводи, тисяцькі, тіуни, митники та ін.

Разом із формуванням і розвитком давньоруської держави складалося і розвивалося право Київської Русі. Найважливішою законодавчою памяткою її є Руська Правда. Водночас вона являла собою одну з найважливіших памяток середньовічного права в цілому. Велике значення мали князівські статути. Право Київської Русі створювалося на місцевому, вітчизняному грунті. У ньому відображалися відносини, притаманні Русі, закріплювалися порядки, обумовлені природою феодального суспільства, що складалося. Право Київської Русі було правом привілеїв. У його нормах передбачалося привілейоване становище представників панівного класу феодалів.

Використана література

 

  1. Алексеев Ю., Вертегел А., Даниленко В. Історія України.- К., 1993
  2. Аркас М. Історія України-Русі.- К.: Вища школа, 1991
  3. Бойко О.Д. Історія України.- К.: Академвидав, 2005
  4. Власов В., Коляда І. Історія України.- К.: АСК, 1996
  5. Грушевський М. Історія України-Русі, т. VII.- К.: Наукова думка, 1995
  6. Іванченко Р. Історія без міфів. Бесіди з історії української державності. К., 1996
  7. Рыбаков Б. Древняя Русь. Сказания, былины, летописи. М. 1963
  8. Ричка В. М. Київська Русь: проблеми, пошуки, інтерпретації // УІЖ. 2001. № 2. С. 23
  9. Толочко П.П. Від Русі до України. Вибрані науково-популярні, критичні та публіцистичні праці. К., 1997