Показники економічного та соціального розвитку регіону (на прикладі Рівненської області)
Контрольная работа - Экономика
Другие контрольные работы по предмету Экономика
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Кафедра регіонального управління
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни
„Аналіз і планування соціально-економічного розвитку”
Виконав: студент
спец. Менеджмент організацій
факультету менеджменту
Остапчук Р. В.
Перевірив: ст.викладач Антонова С.Є.
Рівне 2010
Зміст
1. Методи визначення рівня економічного розвитку
2. Види і форми планування економічного та соціального розвитку регіону
3. Аналіз і планування розвитку транспорту і звязку
4. Задача
5. Аналіз соціально-економічного розвитку Рівненської області
1. Методи визначення рівня економічного розвитку
Зближення рівнів економічного розвитку можливе через поглиблення ефективної спеціалізації при раціональному використанні місцевих умов і ресурсів, розвиток інтенсивних міжрайонних звязків. Тому треба враховувати специфіку кожного регіону на основі поглибленого економічного аналізу його можливостей і особливостей.
Економічний стан території (регіону) це сукупність економічних результатів, отриманих населенням, інституційними установами, що розміщені на даній території, протягом певного періоду (року).
При аналізі економічного стану і розвитку регіонів широко використовується такий показник як валовий регіональний продукт(ВРП) в розрахунку на душу населення або одиницю трудових ресурсів.
Основними економічними результатами території, що визначають її економічний стан, є:
- результати, що отримані завдяки діяльності інституційних виробничих одиниць(товари, послуги та інше);
- результати, що отримані населенням для використання (доходи населення, заробітна плата та інше);
- результати, що використані для розвитку економіки(інвестиції в основний капітал, інвестиції у житлове будівництво);
- результати, що отримані завдяки організації трудової діяльності
(зайнятість населення, трудова активність, трудова міграція тощо);
- результати, що спрямовані на споживання (роздрібна торгівля, введення в дію житлового фонду та інше).
Відповідно критеріями для оцінки (оціночними критеріями) економічного стану регіону є наявність названих вище економічних результатів.
Основними частковими оціночними показниками економічного стану регіонів пропонується використовувати:
- грошові доходи з розрахунку на душу населення, грн.;
- частка зайнятого населення у загальній чисельності, %;
- виробництво товарів та послуг на душу населення, грн.;
- оборот роздрібної торгівлі на душу населення, грн.;
- введення в дію житлового фонду на душу населення, кв. м загальної площі;
- обсяг інвестицій у житлове будівництво на душу населення, грн.;
- обсяг інвестицій в основний капітал підприємств на душу населення, грн. та інші.
Оцінку рівномірності економічного розвитку регіонів України пропонується здійснювати за чотирма комплексними критеріями:
- темпи економічного зростання у кожному регіоні;
- економічне зростання у регіоні до середнього в Україні;
- економічне зростання по відношенню до максимально досягнутого серед регіонів України;
- рівномірність економічного розвитку.
Показник рівня економічного розвитку вимірюється кількістю сукупного суспільного продукту або НД в середньому на душу населення або одиницю трудових ресурсів.
Загальний показник рівня економічного розвитку регіонів можна визначити за формулою:
(2)
де загальний показник рівня економічного розвитку регіону;
валова продукція промисловості регіону з розрахунку на душу населення;
вартість основних промислово-виробничих фондів регіону на душу населення;
промислово-виробничий персонал з розрахунку на 1000 жителів регіону;
валова продукція сільського господарства у розрахунку на 1 жителя;
аналогічні показники по регіону вищого рангу або країні;
кількість показників.
Нерівномірність розвитку регіонів є чинником мобільності руху капіталів і їх масштабності, однак нерівномірний розподіл капіталовкладень по територіям призводить до виникнення неоднакових можливостей у регіонів вирішувати економічні та соціальні проблеми. Неприйнятною є ситуація, коли інвестиційні ресурси спрямовуються в одні й ті самі сфери та галузі, переважно із швидким оборотом капіталу та здатні швидко принести прибуток, і в одні й ті самі регіони. Необхідно змінити мотивацію інвесторів вкладати кошти в однорідні обєкти регіональної економіки. Це потребує залучення прямих регулюючих важелів до інвестиційного процесу, зокрема втручання регулюючих органів у процес інвестування.
Питання вирівнювання асиметрії загальноекономічних показників у регіонах залишається в компетенції центральної влади. Місцеві ж органи можуть сприяти подоланню такої асиметрії власне тільки через зростання рівня виробництва й добробуту населення.
2. Види і форми планування економічного та соціального розвитку регіону
економічний транспорт регіон планування
Можна виділити такі види планування економічного та соціального розвитку країни: