Побудова комп'ютерної мережі в Cisco Packet Tracer

Курсовой проект - Компьютеры, программирование

Другие курсовые по предмету Компьютеры, программирование

ЗМІСТ

 

1. ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ

2. ПОБУДОВА КОРПОРАТИВНОЇ МЕРЕЖІ З КІЛЬКІСТЮ АБОНЕНТІВ - 4

3. ПОБУДОВА КОРПОРАТИВНОЇ МЕРЕЖІ З КІЛЬКІСТЮ АБОНЕНТІВ - 7

4. ПОБУДОВА КОРПОРАТИВНОЇ МЕРЕЖІ З КІЛЬКІСТЮ АБОНЕНТІВ- 10

5. ДЕКОМПОЗУВАННЯ МЕРЕЖІ

5.1 Декомпозування мережі з 4 абонентами

5.2 Декомпозування мережі з 7 абонентами

5.3Декомпозування мережі з 10 абонентами

6.ВИСХІДНЕ ТА НИCХІДНЕ ПРОЕКТУВАННЯ

6.1 Висхідне моделювання N = 4

6.2 Висхідне моделювання N = 7

6.3 Висхідне моделювання N = 10

6.4 Низхідне моделювання при N = 4

6.5 Низхідне моделювання при N = 7

6.6 Низхідне моделювання при N = 10

7. ПОРІВНЯННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

8. ПОБУДОВА ГРАФІКІВ

ВИСНОВОК

 

ВСТУП

 

Існує два основних методи проектування складних систем: спадне й висхідне проектування. Перший метод характеризується принципом "від складного до простого" і полягає в поетапному переході від загального опису системи до розробки окремих її підсистем, потім елементів підсистем і т.д. до мінімальних елементів (квантів) системи. При цьому необхідно чітко представляти кінцеву структуру системи для виявлення її підсистем. Метод висхідного проектування або "від простого до складного" заснований на розробці мінімально функціональних елементів системи, потім обєднання їх у функціонально залежні групи, які надалі будуть поєднуватися в підсистеми наступного порядку, і т.д. Метод базується на законі діалектики про перехід кількості в якість і таке поняття, як емерджентність наявність у системи властивостей, відсутніх у її елементів. При проектуванні даної корпоративної мережі перший метод практично повністю показує правильність результату. Проектування системи методом "від простого до складного" більш наочно відображає дійсність, і буде представляти ітераційний процес, а саме наступний цикл:

1. Завдання необхідних квантових елементів

2. Визначення їх статичних і динамічних властивостей

3. Визначення законів багаторівневої самоорганізації і їхній вплив на динамічні властивості системи

4. Тут починається етап виконання системи, спроба побудувати свою структуру відповідно до заданих законів

5. Відбувається коректування динамічних властивостей системи відповідно до законів самоорганізації.

6.Аналізуючи роботу системи ми коректуємо відповідно базові параметри. Звичайно, даний шлях не виглядає швидким і легким, однак у цей час він найбільш оптимальний для створення системи.

 

1. ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ

 

  1. У системі проектування "PACKET TRACER" побудувати корпоративну компютерну мережу (ККМ), відповідно до варіанта в таблиці 1. Кількість абонентів у робочій групі - 4.
  2. Задати відповідному варіанту трафік у редакторі заявок.
  3. Промоделювати мережу. Зафіксувати отримані дані по завантаженню комутаторів, часу реакції (час транзакції) абонентів і часу моделювання мережі.
  4. Додати в кожну робочу групу 3 абоненти.
  5. Промоделювати мережу.
  6. Додати в кожну робочу групу 3 абоненти.
  7. Промоделювати мережу.
  8. Виконати декомпозицію мережі (розбити її на під мережі, засновані на комутаторах).
  9. Промоделювати декомпозовані фрагменти, починаючи з 4-х абонентів.
  10. Зрівняти результати.
  11. Результати у вигляді таблиць і графіків помістити в пояснювальну записку.

 

Таблиця 1 Вхідні дані

Тип ККМ Співвідношення внутрішнього й зовнішнього трафікаРозмір запиту (байт)Розмір відповіді

(байт)Час підготовки (мс)Час обробки (мс)Час циклу (мс)а80/2015001001,50,52,0

 

Рис. 1. Структура комунікаційної мережі рівня корпорації

 

Рис. 2. Структура комунікаційної мережі рівня будинку

 

(N = 4, 7, 10)

Рис. 3. Структура комунікаційної мережі рівня робочої групи (N = 4, 7, 10)

 

 

2. ПОБУДОВА КОРПОРАТИВНОЇ МЕРЕЖІ З КІЛЬКІСТЮ АБОНЕНТІВ - 4

 

Рис. 4. Структура корпоративної мережі N=4

 

Після проектування даної мережі, необхідно задати заявки для даної мережі та промоделювати мережу.

Отримані заявки та дані у вигляді графіків відображені нижче.

 

Таблиця 2 Результати моделювання при N = 4

КомутаторЗавантаження комутатораЧас транзакціїАналітичне, *100%Імітаційне, *100%Аналітичний, мсІмітаційний, мсКК0,020,0383,2475,37КЗ10,050,06КЗ20,050,06КЗ30,050,06КРГ10,110,14КРГ20,110,14КРГ30,110,14КРГ40,110,14КРГ50,110,14КРГ60,110,14

 

Таблиця 3 Заявки у мережі при N = 4

№КлієнтСерверЗапит, байтВідповідь, байтПідготовка, мсОбробка, мсЧас циклу, мс0РСРГ1.1СРГ115001001,50,521РСРГ1.2СРГ115001001,50,522РСРГ1.3СРГ115001001,50,523РСРГ1.4СРГ115001001,50,524РСРГ1.4СЗ115001001,50,525РСРГ2.1СРГ215001001,50,526РСРГ2.2СРГ215001001,50,527РСРГ2.3СРГ215001001,50,528РСРГ2.4СРГ215001001,50,529РСРГ2.4СЗ115001001,50,5210РСРГ3.1СРГ315001001,50,5211РСРГ3.2СРГ315001001,50,5212РСРГ3.3СРГ315001001,50,5213РСРГ3.4СРГ315001001,50,5214РСРГ3.4СЗ215001001,50,5215РСРГ4.1СРГ415001001,50,5216РСРГ4.2СРГ415001001,50,5217РСРГ4.3СРГ415001001,50,5218РСРГ4.4СРГ415001001,50,5219РСРГ4.4СЗ215001001,50,5220РСРГ5.1СРГ515001001,50,5221РСРГ5.2СРГ515001001,50,5222РСРГ5.3СРГ515001001,50,5223РСРГ5.4СРГ515001001,50,5224РСРГ5.4СЗ315001001,50,5225РСРГ6.1СРГ615001001,50,5226РСРГ6.2СРГ615001001,50,5227РСРГ6.3СРГ615001001,50,5228РСРГ6.4СРГ615001001,50,5229РСРГ6.4СК15001001,50,52

 

Рис. 5. Завантаження комутатора КК

 

Рис. 6. Завантаження комутатора КЗ1

 

 

Рис. 7. Завантаження комутатора КЗ2

 

Рис. 8. Завантаження комутатора КЗ3

 

Рис. 7. Завантаження комутатора КРГ1

 

Рис. 8. Завантаження комутатора КРГ2

 

 

Рис. 7. Завантаження комутатора КРГ3

 

Рис. 8. Завантаження комутатора К