Geum.ru

Планування та фінансування робіт з надзвичайних ситуацій

Курсовой проект - Безопасность жизнедеятельности

Другие курсовые по предмету Безопасность жизнедеятельности

якщо аварій не буває протягом тривалого часу, частину грошей бажано повертати підприємству.

Доцільно також уводити платні квоти на ризик, що підприємства могли б перекуповувати друг у друга. Наприклад, заводові необхідно розширити виробництво, а це звязано зі збільшенням ризику. Щоб загальний ризик у регіоні не зріс, такий завод може субсидіювати заходи з підвищення безпеки на одному з прилеглих підприємств, здобуваючи тим самим у нього необхідні квоти на передбачуване збільшення ризику [12].

Щоб зацікавити персонал у безаварійній роботі, можна вводити надбавки до зарплати за реалізацію зобовязань колективу по зниженню рівня ризику. При порушенні зобовязань працівники повинні повертати частина грошей підприємству. Найбільш ефективними є прямі інвестиції держави підприємствам і організаціям на проведення заходів для зменшення ризику.

Таким чином, для зниження рівня сукупного ризику і зменшення масштабів наслідків НС необхідний комплекс заходів від удосконалювання технічних систем і систем керування безпекою до введення нових економічних механізмів.

 

Таблиця 1

Економічні методи підвищення безпеки і протидії надзвичайної ситуації

Економічний методЗміст методуСтрахуванняВиплата страхових внесківГрошова компенсація збиткуВиплата грошових компенсацій за нанесений збитокПлатежі за ризик зі створенням фондів для боротьби з наслідками аварій і катастрофВнесення платежів за ризик з метою ефективного протистояння наслідкам НСЗастосування квот на ризик з організацією ринку квотРизик оплачується визначеними засобами (ризик має "ціну") у виді квот, що можуть вільно продаватися і купуватися з метою зниження або збереження рівня ризику в регіоніНадбавки до зарплати за зобовязання колективу по зниженню ризикуВиплачуються надбавки колективові за прийняті їм зобовязання по зниженню ризику аварійПрямі інвестиції держави в зниження ризику аварій і катастрофФінансування державою потенційно небезпечних підприємств (обєктів) з метою зниження ризику

Висновок

 

Під плануванням розуміється цілеспрямований, організований і безперервний процес виділення різних елементів і аспектів організації, визначення їхнього стану і взаємодії на даний час, прогнозування їхнього розвитку на деякий період у майбутньому, а також складання і програмування набору дій і ресурсів для досягнення бажаних результатів. Планування звязане, з одного боку, із запобіганням помилкових дій, а з іншого боку - зі зменшенням числа невикористаних можливостей. Таким чином, планування знаходиться у взаємозвязку з прогнозуванням і реалізацією планів, тобто вони розглядаються не роздільно, а як взаємозалежні частини єдиного процесу керування ризиком.

Постановою КМУ № 415 від 29.03.2002 р. передбачене розподілення і використання резервного фонду бюджету з метою фінансування робіт з ліквідації НС і їхніх наслідків.

Складанням документів по плануванню і фінансуванню займаються уповноважені органи з цих питань.

Документи являють собою розробку сценаріїв стратегічного або поточного розвитку подій НС. Основні характеристики ризику обєктів і територій відбивають у паспортах ризику.

 

Список літератури

 

  1. Постанова Кабинета Министров Украины № 415 от 29.03.2002
  2. Атаманюк В.Г. Гражданская оборона. М.: Высш. шк., 1986.
  3. Безопасность жизнедеятельности. Учебник / Под ред. Э.А. Арустамова. М., 2000.
  4. Безпека життєдіяльності. Підручник / За ред. Я.Бедрія. Львів: Афіша, 1998.
  5. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона. Навчальний посібник. Видання друге. Львів.: Афіша, 2001.
  6. Желібо Е.П. Безпека життєдіяльності.: Навчальний посібник. К.: Каравела, 2001. 320 с.
  7. Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження. Наукові керівники: член кореспондент НАН України С.І. Дорогунцов і генерал лейтенант В. Ф.Гречанінов. К.: НАН України, 1995.
  8. Закон України “Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань”, ВРУ, № 22. К., 1998.
  9. Методика прогнозування масштабів зараження сильнодіючими отруйними речовинами при аваріях (руйнуваннях) на хімічно небезпечних обєктах і транспорті. Держгідромет СРСР. М., 1991.
  10. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини: Навчальний посібник. - Л., 2000. - 186 с.
  11. Пістун І.П. та інші. Безпека життєдіяльності. - Львів, 1995.
  12. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. К., 2004. 439 с.