Підвищення ефективності роботи ГЗКу
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
ана, з використанням фотоефекта. В основному ж при гранулометричному сортуванні застосовуються різні грохоти і сегрегаційні склади [16].
В даний час для руд чорних і кольорових металів розроблені і серійно випускаються системи безперервного контролю якості, що дозволяють безупинно оцінювати зміст корисних компонентів, що транспортуються конвеєром. Сортувальні системи можуть бути розділені по наступних основних ознаках:
показник якості, по якому здійснюється сортування;
сортувальний модуль;
метод одержання інформації, що характеризує якість руди;
місце розміщення сортувальної системи;
вид транспорту, що здійснює сортування;
тип пристроїв, що здійснюють виключення сортувальних модулів з потоку;
подальше використання продуктів сортування.
Показники технологічної ефективності сортування
Руда, що надходить на сортування, у значній мірі перемішана, дисперсія змістів у ній менше дисперсії, встановленої в надрах.
Уникнути забійного змішування не завжди вдається, тому за вихідну дисперсію при сортуванні приймається дисперсія в потоці руди, що надходить на сортувальну естакаду (склад), а кореляційна і спектральна функції визначаються по пробах, що представляє масу руди Vo цього потоку.
Якщо вирішено розділити руду на тc умовних сортів, середній сортовий зміст компонента в які , то міжсортова дисперсія визначається по формулі;
(1.50)
де тc кількість сортів; середнє значення показника в mc сортах; - середнє значення показника в i-ом сорті.
Якщо по пробах з масою показності Vo отримана загальна дисперсія в потоці
(1.51)
де п число проб,
те
(1.52)
де - середня дисперсія показників якості в сорті відносно .
При поділі руди на сорти встановлюють діапазон змістів для кожного i-го сорту із середнім сортовим показником . Обєднання конкретного діапазону показників у сорт є умовним внутрісортовим змішуванням, при цьому, чим більше діапазон показників обєднані в сорт, тим велика частка дисперсії загального потоку гаситься усередині сорту.
Відомо,що
(1.53)
Вибираючи сортову порцію Vc або задаючи вже наявної (місткість кузова автосамосвала, думпкара), тим самим усереднюють руду в порції Vc. Модуль Vc, практично не змінює спектра дисперсії, отже, умова (1.52) виконується цілком.
Величина характеризує ймовірну частку несортової руди, що може бути домішана до виділюваного сорту при порціонному сортуванні і названа коефіцієнтом міжсортового змішування. Очевидно, чим менше , тим точніше сортування.
(1.54)
Нижче дані розрахунки показників технології ефективності, виконані для динамічного ряду, кореляційна функція якого апроксимується експонентною функцією
(1.55)
або при
(1.56)
To можна представити як , де - є обсяг порцій, якими роблять сортування, Vc.
Замінивши в (1.56) Т на. і розділивши неї на Dx одержимо
(1.57)
т.е. коефіцієнт міжсортового змішування є функцією величини сортувального модуля і показника .
Частка руди, що буде відсортована в сорт або інакше вилучення руди в сорт складе при
(1.58)
(1.59)
Таким чином, технологічними критеріями ефективності сортування руд є: коефіцієнт міжсортового змішування і коефіцієнт відсортування (вилучення у сорт) . Чим більше величина , тим вище ефективність сортування.
1.1.6 Математичний апарат змішувальних і сортувальних систем
Критерій ефективності перемішування руд
Проблема утворення гомогенних сумішей твердих матеріалів, таких як руда, агломерат, є складною інженерною задачею потребуючої для рішення значних економічних і енергетичних витрат. Вимоги, пропоновані до рівня однорідності, різні. Практично для кожної промислової рудної сировини застосовуються особливі показники, що визначають його однорідність: абсолютна однорідність, точність змішування, дисперсія показова коефіцієнт варіації, період і ін. Тільки гази і рідини мають повну однорідність. До твердих матеріалів у будь-якому їхньому стані термін "однорідність" або "гомогенність" незастосуємо. У макрообсягах деяка однорідність може мати місце, але в мікрообсягах при цьому матеріал залишається неоднорідним, як би довго ні продовжувався процес змішування. Якщо представити бикомпонентну суміш у виді чорних і білих кубиків, то гранично можлива однорідність буде досягнута в тому випадку, коли кубики утворять в обсязі шахове чергування квітів. При цьому кожні два суміжних кубики будуть представлені двома квітами. Будь-яке перемішування такої структури створює стохастичну однорідність, що у мікроструктурі, як правило, неоднорідна.
Сегрегація шматків по крупності, гравітаційна сепарація приводять до того, що при змішуванні спостерігається розшаровування масиву. Це відбувається в тому випадку, коли розміщення показників, що характеризують якість після змішування, може утворювати локальні або загальні закономірності. При цьому має місце коваріація якісних властивостей у просторі змішувача і, як наслідок, неоднорідність матеріалу.
Найбільше важко змішуються матеріали складного гранулометричного складу і пластичні маси.
Перемішування руди до необхідної точності в змішувачах примусової дії це операція, що перевищує по енергетичній ємності на порядок сумарні енерге?/p>