Підвищення ефективності пенсійного забезпечення у Дніпропетровському регіоні

Дипломная работа - Экономика

Другие дипломы по предмету Экономика

?рсів , (, n кількість періодів, що розглядаються) в і-тий період [48].

Одновимірна лінійна регресійна модель представляється як:

 

, (2.1)

 

де постійна складова доходу (початок відліку);

коефіцієнт регресії;

відхилення фактичних значень доходу від оцінки (математичного сподівання) середньої величини доходу в і-тий період.

Існують різні способи оцінювання параметрів регресії. Найпростішим, найуніверсальнішим є метод найменших квадратів [48]. За цим методом параметри визначаються виходячи з умови, що найкраще наближення, яке мають забезпечувати параметри регресії, досягається, коли сума квадратів різниць між фактичними значеннями доходу та його оцінками є мінімальною, що можна записати як

 

. (2.2)

 

Відмітимо, що залишкова варіація (3.2) є функціоналом від параметрів регресійного рівняння:

 

(2.3)

 

За методом найменших квадратів параметри регресії і є розвязком системи двох нормальних рівнянь [48]:

, (2.4)

.

 

Середньоквадратична помилка регресії, знаходиться за формулою

 

, (2.5)

 

Коефіцієнт детермінації для даної моделі

 

(2.6)

 

повинен дорівнювати : >0,75 сильний кореляційний звязок, 0,36>>0,75 кореляційний звязок середньої щільності; <0,36 кореляційній звязок низької щільності [48].

Проведений економетричний аналіз (рис.2.10 2.11) показує, що основними регулюючими факторами забезпечення власними надходженнями планових обсягів виплат пенсій по територіям міст та сільських районів Дніпропетровської області є:

  1. показник кількості працюючих на одного пенсіонера по території (кореляційний фактор впливу великої сили);
  2. показник середнього рівня надходжень пенсійних внесків на 1 працюючого по території (кореляційний фактор впливу середньої сили).

Отримані дані можна використовувати для прогнозування рівня перерозподілу коштів обласного ПФУ між територіями в Дніпропетровській області.

 

Рис.2.10. Економетричний регресійний аналіз впливу факторів на відсоток забезпечення виплати пенсій власними надходженнями по територіальним підрозділам в Дніпропетровській області в 2007 році (фактор відносна кількість працюючих на 1 пенсіонера)

 

Рис.2.11. Економетричний регресійний аналіз впливу факторів на відсоток забезпечення виплати пенсій власними надходженнями по територіальним підрозділам в Дніпропетровській області в 2007 році (фактор середній рівень пенсійних внесків на 1 працюючого на території)

РОЗДІЛ 3

ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНІ

 

3.1 Демографічна проблема в наповненні власних доходних джерел солідарного рівня Пенсійного Фонду України

 

Негативна демографічна ситуація в Україні по прогнозам приводить до підвищення відсоткової частини пенсіонерів серед населення України з рівня 11% у 1959 році до рівня 19% у 1997 році та до прогнозного рівня 27% у 2026 році, при цьому відсоткова частина населення в працездатному віці з рівня 55% у 1959 році знижується по прогнозам до 52% у 2026 році, а частка молоді до 20 років знижується з рівня 34% у 1959 році до рівня 21% у 2026 році (див. графіки на рисунках Додатку Д). Враховуючи масову трудову міграцію працездатного населення (на рівні 7,5 млн. чол.) в Європу, наповнення солідарного фонду Пенсійного Фонду України за рахунок зборів з фонда оплати праці підприємств та працівників в Україні становиться все більше проблематичним.

Оскільки показник динаміки росту номінального ВВП України в умовах гіперінфляції 1992 1995 років та інфляційного стрибка 19971998 року не є обєктивним, в дипломному досліджені використані показники реального ВВП України у 1991 2007 роках з врахуванням інфляційного дефлятора, які показали, що відносний рівень реального ВВП у 2007 році становить тільки 75,6% від ВВП 1991 року (в порівняльних цінах 1990 року). Таким чином реальний рівень доходів Пенсійного фонду України в порівняльних цінах 1991 року становить тільки 10,4%, що нижче рівня реальних доходів Пенсійного фонду України 11,3% у 1991 році. Враховуючи, що кількість пенсіонерів в Україні у 1991 році становила 12,1 млн.чоловік, у в 2007 році 13,41 млн.грн., скорегований рівень доходів Пенсійного Фонду України в цінах та кількості пенсіонерів 1991 року становить всього 9,4% від реального ВВП 1991 року. Тобто реальна купівельна спроможність середньої пенсії у 2007 році складає всього 83% від реальної купівельної спроможності середньої пенсії у 1991 році.

На рис.Д.1 Д.3 додатку Д наведені графічні результати аналізу:

чисельність груп населення України та пенсіонерів в Україні у 19902007 роках;

динаміка демографічного прогнозу співвідношення кількості пенсіонерів та працездатного населення України у 1998 2049 роках;

динаміка демографічного прогнозу структурного співвідношення кількості пенсіонерів та працездатного населення України у 1959 2026 роках;

Як показує аналіз даних, наведених на рис.Д.1Д.3 додатку Д:

станом на кінець 2007 року на одного працюючого в Україні приходиться 2 непрацюючих (один пенсіонер та одна дитина до 17 років), яких повинен забезпечувати працівник пенсією та доходами для життєзабезпечення;

станом на кінець 2020 року на одного працюючого в Україні приходиться 2,5 непрацюючих (1,5 пенсіонера та одна дитина до 17 років), яких повинен забезпечувати працівник пенсією та доходами для життєзабезпечення.

Таким чином, солідарна система формування бюджету Пенсійного Фонду України вже у 20102020 рока