Питання з екзамену Господарське право
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
з двох частин:
верхня вимога постачальника (одержувача коштСЦв) безпосередньо до покупця (платника) оплатити вартСЦсть поставленоi йому за договором продукцСЦi, виконаних робСЦт, наданих послуг;
нижня доручення платника своСФму банковСЦ про перерахування з його рахунку суми, проставленоi у графСЦ тАЬсума до оплатитАЭ цифрами та прописом.
ПлатСЦжна вимога-доручення заповнюСФться постачальником СЦ надсилаСФться безпосередньо покупцевСЦ.
ПлатСЦжну вимогу-доручення банк приймаСФ до оплати в сумСЦ яка може бути оплачена за наявними коштами на рахунку платника або за рахунок кредиту.
ПлатСЦжна вимога це документ, що мСЦстить вимогу пСЦдприСФмства, установи, органСЦзацСЦi на безакцентне списання (безспСЦрне стягнення) грошових коштСЦв у випадках, встановлених законодавством.
Також пСЦдлягають безакцептному списанню суми кредиторськоi заборгованостСЦ за енергоносСЦi та погашення кредитСЦв, одержаних на iх оплату, та деякСЦ СЦншСЦ суми у випадках, передбачених законодавством.
Чек СФ письмовим розпорядженням чекодавця банковСЦ, який веде його рахунок, оплатити чекодержателю вказану у чеку суму коштСЦв.
Виписаний для оплати чек при поданнСЦ його банковСЦ одержувача повинен бути завСЦрений пСЦдписом службових осСЦб чекодержателя та його печаткою, що пСЦдтверджуСФ факт одержання товару чи надання послуг.
Акредитив е грошовим зобовязанням банку, яке видаСФться ним за дорученням клСЦСФнта на користь його контрагента за договором, за яким банк, що вСЦдкрив акредитив (банк-емСЦтент), може здСЦйснити постачальниковСЦ платСЦж або надати повноваження СЦншому банку здСЦйснювати такСЦ платежСЦ на умовах предявлення документСЦв, передбачених в акредитивСЦ.
У банку покупця або постачальника можуть вСЦдкриватися такСЦ акредитиви:
покритСЦ (депонованСЦ у банку постачальника або у банку платника);
непокритСЦ (гарантованСЦ).
Акредитив може бути вСЦдкличний або безвСЦдкличний. ВСЦдкличний акредитив може бути змСЦнений або анульований банком-емСЦтентом у будь-який момент без попереднього повСЦдомлення бенефСЦцСЦара. БезвСЦдкличний акредитив може бути змСЦнений або анульований тСЦльки за згодою постачальника, на користь якого вСЦн був вСЦдкритий. Строк дСЦi та порядок розрахункСЦв за акредитивом встановлюСФться у договорСЦ мСЦж платником СЦ постачальником.
Вексель це цСЦнний папСЦр, який засвСЦдчуСФ безумовне грошове зобовязання векселедавця сплатити пСЦсля настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселе-держателю).
РозрСЦзняють два види векселСЦв: простий СЦ переказний (ст.21 тАЬПро цСЦннСЦ папери СЦ фондову бСЦржутАЭ).
Простий вексель це складений за суворо визначеною формою документ, за яким боржник (векселедавець) приймаСФ на себе абстрактне, нСЦчим не обумовлене зобовязання в зазначений строк або на вимогу здСЦйснити платСЦж кредитору (векселедержателю) або тому, кому вСЦн накаже. При простому векселСЦ платником СФ сам векселедавець.
Переказний вексель (тратта) складений за суворо визначеною формою документ, в якому мСЦститься проста СЦ нСЦчим не обумовлена пропозицСЦя боржника, векселедавця (трасан-та) СЦншСЦй особСЦ, платнику (трасату) в зазначений строк здСЦйснити платСЦж кредитору, векселедержателю (ремСЦтенту) або тому, кому вСЦн накаже.
73. Поняття зовнiшньоекономiчноi дiяльностi
Згiдно з Законом Украiни "Про Зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" вiд 16 квiтня 1991 р., ЗовнД-ть - це д-ть субСФктiв госп. д-тi Укр та iноз. субСФктiв госп. дiяль-тi, побудована на взаСФмовiдносинах мiж ними, що маСФ мiсце як на тер-рii Укр, так i за ii межами. ЗдiйснюСФться на основi зовн-ек-них договорiв (контрактiв) - матерiально оформлена угода або субСФктiв зовн. д-тi та iх iноз. контрагентiв, спрямована на встановлення, змiну або припинення iх взаСФмних прав та обовязкiв у зовн. дiяль-тi. Здiйсн-ся субСФктами зовн-ек. дiяль-тi.
Види зовн. дiяль-тi:
- експорт та iмпорт товарiв, капiталiв, роб.сили;
- надання субСФктами зовн. дiяль-тi Укр послуг iноз. субСФктам госп. дiяльтi: вир-чих, страхових, транспортно-експедицiйних, консультацiйних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, та iн агентських, юр., та якi прямо i виключно не забороненi законами Укр.
- наукова, наук-техн., наук-вир-ча пiдготовка та навчання iноз. специалiстiв на комерц. основi;
- мiжнар. фiнансовi операцii та операцii з ЦП у випадках, передбачених
законод-вом Укр;
- кредитнi та розрахунковi операцii та створення банкiвських, кредитних та страхових установ;
- створення СП, дiяль-ть на основi володiння майном на тер-рii Укр;
- пiдприСФмн. дiяль-ть на тер-рii Укр з наданням лiцензiй, патентiв,
ноу-хау та iн. та за кордоном;
- органiзацiя i здiйсн-ня проведення виставок, ярмарок, аукцiонiв,
торгiв на комерц. основi;
- бартернi, валютнi, оренднi i лiзинговi операцii; та iн.
74. Принципи зовн-ек. дiяль-тi
Зовн-ек. дiяль-ть - дiяль-ть суб-тiв госп. дiяль-тi, побудована на взаСФмовiдносинах мiж ними, маСФ мiсце як на тер-рii Укр, так i за ii межами. За Законом Укр "Про зовн-ек. д-ть" вiд 16 квiтня 1991р. прин ципи, якими керуються субСФкти зовн-ек. вiдносин:
1) принцип суверенiтету народу Укр у здiйсн-нi зовн-ек-ноi дiяль-тi (народ Укр маСФ право самостiйно i незалежно здiйсн-ти зовн. д-ть згiдно з законами Укр); 2) свободи зовн-ек-ного пiдприСФмництва (субСФкти зовн. д-тi мають право добровiльно вступати i здiйсн-ти зовн. д-ть); 3) юр. рiвностi i недискримiнацii (рiвнiсть перед законом всiх суб СФктiв зовн. д-тi, заборона iх д-тi л