Пилові бурі
Информация - Экология
Другие материалы по предмету Экология
?ску та пилу. Поруч з собою, під руку покласти закриту ємкість з запасом води.
3. Шляхи вирішення проблеми пилових бур
Майже щорічно південні регіони України страждають від пилових бур. Їх негативний вплив в першу чергу зачіпає сільське господарство. Основною шкодою цього явища являється вивітрювання родючих шарів ґрунту, що призводить до знищення посівів зернових, тощо, або зниження врожайності.
Для дослідження впливу пилової бурі, що мала місце 2224 березня 2007 року на розвиток біомаси були використані космічні знімки з КА TERRA (MODIS) за 20, 23, 24 та 26 березня 2007 року. Розрахунок індексу вегетації, зроблений на територію проходження бурі, дав наступні результати:
- безпосередньо після проходження бурі 23.03 індекс вегетації майже не змінився, що вказує на те, що рослинність майже не зазнала шкоди;
- негативні наслідки вивітрювання родючого ґрунту почали виявлятись вже 24.03, про що свідчить тенденція зниження індексу вегетації. 26.03 зниження індексу вегетації на полях в зоні пилової бурі становило близько 0.40.5;
- на знімку 29.03 значення індексу повертаються до норми, та продовжується поступове збільшення індексу вегетації.
Таблиця 1
№з.п.Назва20_083223_090524_105026_075629_08251Поле 10.470.480.450.400.512Поле 20.500.520.510.480.54
Небезпечним періодом для виникнення пилових бур в південних районах є кінець зими середина весни, особливо за умови недостатньої зволоженості ґрунту. Той факт, що явище пилових бур найчастіше в Україні спостерігається в південних районах, невипадковий. Причиною цьому є особливості складу ґрунтів у цих районах.
Як показали дослідження, найбільш постраждалими в плані вивітрювання виявились райони з певними типами ґрунтів, серед яких: чорноземи південні малогумусні та слабогумусовані, чорноземи звичайні малогумусні малопотужні, чорноземи звичайні малогумусні, темно-каштанові залишково-солонцюваті, каштанові солонцюваті, дернові переважно оглеєні піщані, глинисто-піщані та супіщані ґрунти в комплексі зі слабогумусованими пісками.
Для отримання границі розповсюдження пилової бурі були задіяні наземні та дистанційні дані. В якості дистанційних використовувалась інформація з космічного апарату TERRA (MODIS) каналів видимого та ближнього інфрачервоного діапазонів з просторовою розподільчою здатністю 250м. В якості наземних даних були використані архівні дані наземних метеостанцій відповідного регіону.
Для виявлення залежності розповсюдження пилової бурі від підстильної поверхні були використані векторні шари ґрунтів України.
Обробляння даних проводились на програмному комплексі ENVI від RSI.
Аналіз даних з наземних метеостанцій виявив високий вплив кількості опадів на створення сприятливих умов для розвитку пилової бурі (по архівним метеоданим на всій території проходження пилової бурі близько 5 діб були повністю відсутні опади). Таким чином райони, що мають аналогічні типи ґрунтів, але більш зволожені, значно меншою мірою постраждали від бурі, за умови однакової швидкості вітру (по даним наземних вимірів пилова буря мала місце при досягненні швидкості вітру більше 10м/с).
Отже для ефективного протистояння пиловим бурям в південному регіоні пропонується наступна технологія:
- використовуючи карти ґрунтів, визначити зону ризику до якої відповідно будуть включені типи ґрунтів найменш стійкі до вивітрювання;
- визначити всі умови, що впливають на зменшення показника стійкості до вивітрювання (кількість діб без опадів, рослинний покрив, тощо);
- визначити граничну швидкість вітру, при якій можливе вивітрювання, дані відповідно розраховуються для певного типу ґрунту;
- вести постійний контроль прогнозованих метеопараметрів на 35 діб з видачею тематичних карт ступенів ризику виникнення пилових бур;
- при виникненні небезпечної обстановки вживати практичні заходи та профілактичні роботи по зниженню наслідків пилових бур (проведення зрошення полів, встановлення загороджувальних пристроїв, тощо).
Доцільно провести аналіз економічного ефекту даної технології після проведення експериментальних досліджень на тестових ділянках.
4. Сезонний моніторинг по виявленню та прогнозуванню пилових бур на території України
ЦПОСІ та КНП проводить сезонний моніторинг по виявленню та прогнозуванню пилових бур на території України за даними штучного супутника Землі TERRA (MODIS). В результаті обробляння даних дистанційного зондування Землі формуються тематичні карти з відображенням ступенів ймовірностей виникнення пилових бур:
- Відсутня;
- Низька;
- Середня;
- Висока.
На виникнення, повторюваність і інтенсивність пилових бур великий вплив чинять орографія, характер ґрунтів, лісистість і інші особливості місцевості.
За характером розподілу і повторюваності пилових бур територію України можна розділити на дві зони: північно-західну і південно-східну. Лінія розділу майже збігається з північною межею степу. Північно-західна зона відрізняється малим числом днів з пиловими бурями і їхньою незначною тривалістю. Південно-східна зона характеризується підвищеною повторюваністю бур і великою їхньою тривалістю. У межах південно-східної зони чітко виділяються два осередки: один з центром у районі Херсона Каховки, другий у районі Луганська. У лісостепу виділяється підвищеною частотою пилових бур Наддніпрянщина, а на Поліссі повторюваність їх незначно збільшується на вододілах рік. У Карпатах і Закарпатті пилові бурі не в