Перша друкована газета Росії - "Ведомости"
Контрольная работа - Журналистика
Другие контрольные работы по предмету Журналистика
Міністерство освіти і науки України
Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
З ІСТОРІЇ ЗАРУБІЖНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ ПО ТЕМІ:
,,ПЕРША ДРУКОВАНА ГАЗЕТА ,,ВІДОМОСТІ” В РОСІЇ”
Виконала: студентка 2 курсу
філологічного факультету
Щипанова Юлія Вячеславівна
Харків 2010 р.
План
Вступ
,,Всевидюще око”. Звідки прийшла газета
Перші російські газети сповіщають новини
Велике відкриття
Перша друкована газета в Росії ,,Відомості”
Використана література
Вступ
Важко переоцінити ту величезну роль, яку відіграє в нашу добу періодична преса газети й журнали. В кожну домівку приносять вони повідомлення про найважливіші події, що відбуваються в світі…
Всевидяще око
,,Багато хто, мабуть, памятає казку про всевидюще око. Завдяки йому можна було бачити все, що відбувається в найглухіших куточках землі. Захоче власник чудесного всевидящого ока поглянути, як живуть у сусідньому місті, - і воно одразу ж покаже білокамяні будинки, широкі майдани, мальовничу гавань з горами товарів на березі та десятками струнких вітрильних суден на воді…
Давним давно складено цю казку про всевидюще око… ” писав у своїй книзі ,,Твій друг газета” досвідчений журналіст А. Рябокляч.
Так, але в ній відбиті потаємні прагнення й мрії людей якомога більше знати, бачити, бути в курсі всіх найважливіших подій, що відбуваються на землі. Не проста цікавість спонукала людей до розширювати свої знання про навколишній світ. В цьому була гостра практична необхідність.
Справді, хіба можна було вести успішно торгівлю з іншими країнами, не знаючи, куди й які товари краще завозити?
Військовоначальники хотіли мати відомості про склад та розміри армій в інших країнах, про наміри й плани своїх супротивників. Дипломати повинні були уважно стежити за подіями в сусідніх державах вони завжди на чатах, щоб захистити інтереси своєї країни. Вчені цікавились роботами зарубіжних колег.
Та не було, на жаль, у ті часи такого засобу, за допомогою якого можна було б одержати потрібні відомості.
Тут стала і в пригоді газета.
Перша газета зявилась у Римі в першому столітті до нашої ери. Вона мало чим нагадувала сучасну газету. Староримська держава перебувала тоді в розквіті сил і вела переможні війни з своїми сусідами. В Римі видавалися закони, обовязкові для всього населення, - про нові податки, підготовку до воєнних походів тощо.
Але ж як зробити, щоб про ці закони одразу дізнавалися всі римляни? Як попередити кожного, щоб ніс у державну казну гроші, коштовності при збільшенні податків? А про наближення ворога до кордонів Римської держави?
Вихід знайшов визначний діяч Юлій Цезар. Він наказав поставити в центрі міста на майдані великі гіпсові плити. На них щоранку записували розпорядження римської влади, а також повідомлення про різні події, що відбуваються в місті напередодні. Ці повідомлення були короткі, лаконічні: адже плити не могли вмістити багато тексту. І все ж вони давали змогу щоденно бути в курсі подій.
Полюбляли автори цих заміток розповідати й про події явно вигадані. Так, відомий римський письменник і вчений Гай Секунд Пліній Старший, який часто оповідав про міжнародні новини, якось написав про те, що в Римі нібито випав дощ з розпечених цеглин.
Цікавість римлян до повідомлень гіпсових плит невпинно зростала. Тоді було вирішено розмножувати тексти. Окремі новини виписували на маленькі глиняні таблички й продавали ці таблички населенню.
Гіпсові плити мали спеціальні назви. Вони, звичайно, не були схожі на справжню газету. І все ж це були газети, бо вони виконували одну з основних функцій, притаманних усім газетам, - повідомляли новини.
Плити стояли дуже довго. Вони припинили своє існування лише на початку IV століття нашої ери.
Перші російські газети сповіщають новини
Величезна напівтемна зала…На підвищенні стоїть царський трон, оздоблений золотом… На троні цар Михайло Федорович. Очі його заплющені. Голову в задумі схилив на кулак.
- Читай, - наказує він дякові. Голосніше читай!
Гугнявим голосом дяк Посольський приказу читає, наче виспівує на криласі:
,,І ще з Мейланта (Мілана) серпня 2006 числа року 1643 повідомляють: до міста Тріно французькі люди двічі приступали, тільки з великими втратами назад відійшли і стріляли вони з чотирьох розкатів (тобто батарей) і двадцяти чотирьох гармат; а під містом Понтестуром ще по сю сторону (тобто пору) жорстокого приступу не було… ”
Цар слухає, не розплющуючи очей. Навколо тиша. Тільки чути, як за дверима покашлюють бояри їх під час читання до зали не пускають. Дяк підвищує голос і ще нижче схиляється над великими, у кілька метрів завдовжки, аркушами паперу. Він регулярно знайомить царя з рукописною газетою ,,Куранти”.
,,Куранти” перша російська газета. Її писали від руки зверху донизу безперервно, тобто ,,стовпом ”.Звідси й друга назва газети - ,,Стовбці”. Часом її називали просто ,,Вісті”, або ,,Вістівні листи”.
Виходила газета в одному примірнику. Та інакше не могло й бути таку довгу паперову стрічку важко переписати кілька разів.
,,Куранти” вміщували повідомлення, що надходили до Посольського приказу з інших країн. Посольський п