Параметри позасмугового випромінення

Контрольная работа - Компьютеры, программирование

Другие контрольные работы по предмету Компьютеры, программирование

1. Визначення обмежувальної лінії позасмугового випромінення

 

Для заданого класу випромінення радіопередавача розрахувати необхідну смугу радіочастот і ширину контрольної смуги частот , а також розрахувати і побудувати обмежувальну лінію позасмугового випромінення, визначити закон її зміни на і-тій дільниці апроксимації за наданими рівнями та , отримати математичну модель обмежувальної лінії, записати значення відносної потужності позасмугового випромінення для кожної з дільниць.

Пояснити, в яких випадках доцільна побудова обмежувальної лінії позасмугового випромінення і яку інформацію щодо випромінення можливо отримати порівнянням обвідної спектру потужності реального сигналу з обмежувальною лінією. Зробити висновки.

Згідно номеру залікової книжки:

коефіцієнт

коефіцієнт

Параметри для обчислення варіанту зазначено в табл. 1.

 

Таблиця 1. Вхідні параметри

NКлас

випромінення, ГОСТ

2437580Ширина

необхідної смуги

, кГцШирина контрольної смуги

, кГцЧастота модуляції, кГцФормули для розрахунку координат обмежувальної лініїПо осі рівнів, дБПо осі частот, кГц6R3EGN

За даними табл. 1. визначаємо:

а) частоту модуляції ;

б) ширину необхідної смуги ;

в) ширину контрольної смуги ;

г) координати обмежувальної лінії за віссю ординат (рівнів) (дБ);

д) координати обмежувальної лінії за віссю абсцис (частот)

Результати представлені в табл. 2.

 

Таблиця 2 Розраховані значення параметрів завдання

Ширина

необхідної

смуги

, кГцШирина контрольної смуги

, кГцЧастота

модуляції,

кГцКоординати обмежувальної лініїПо осі рівнів, дБПо осі частот,

кГц6,77,7056,7

= 8,04;

= 9,38;

= 16,08;

= 29,48.

Визначаємо границю першої дільниці апроксимації:

 

 

де частота зламу характеристики.

Для спектральна щільність потужності незмінна, a дБ.

Для визначення координат точок, крізь які проводять апроксимовані прямі, обираємо сукупність точок і , і , де Точка перетинy цих прямих відповідає умові , де

Закон зміни спектру потужності в розстрочці визначаємо за виразом:

 

Вважаючи, що значення спектральної потужності в межах необхідної смуги є постійним, приймаємо дБ.

Для обчислення значень другої ділянки апроксимації визначимо скориставшись співвідношенням:

 

 

Інтенсивність зміни потужності спектру на третій ділянці апроксимації :

 

 

Отже:

 

 

Визначаємо значення рівня відносної потужності позасмугового випромінення для :

 

 

Отже, визначаємо як:

 

Для обчислення значень третьої ділянки апроксимації визначимо скориставшись співвідношенням:

 

 

Інтенсивність зміни потужності спектру на четвертій дільниці апроксимації :

 

 

Отже:

 

 

Визначаємо значення рівня відносної потужності позасмугового випромінення для :

 

 

 

Для обчислення значень четвертої ділянки апроксимації визначимо скориставшись співвідношенням:

 

 

Інтенсивність зміни потужності спектру на пятій дільниці апроксимації :

 

 

 

Визначаємо значення рівня відносної потужності позасмугового випромінення для

 

 

Отже, визначаємо як:

 

 

Таким чином, остаточна модель обвідної має вигляд:

 

 

За результатами розрахунків побудуємо обвідну потужності спектру сигналу.

 

Рисунок 1. Обвідна потужності спектру сигналу

 

2. Визначення каналів, уражених інтермодуляційними завадами

 

В смузі частот МГц, яку надано радіослужбі, розміщені канали із частотним рознесенням =25 кГц. Відома присвоєна частота , яка відповідає середині присвоєної смуги і визначає її положення на осі частот. Для роботи надається 11 частотних каналів в межах смуги . Робочі канали, в порядку їх зростання, відокремлені частотними проміжками , де . Клас випромінення R3EGN.

Необхідно:

визначити порядкові номери конкретних 11-ти каналів, наданих в присвоєній смузі;

на підставі попереднього частотного відбору визначити канали, що можуть бути уражені інтермодуляційним випромінення 3-го і 5-го порядків;

на підставі енергетичного відбору виявити канали, фактично уражені інтермодуляційним випроміненням 3-го і 5-го порядків.

Знаходимо мінімальну та максимальну частоти, що обмежують присвоєну смугу:

 

 

Визначаємо центральну частоту першого каналу:

 

 

Послідовно визначаємо робочі частоти за формулою:

 

 

Визначаємо номери каналів, які відповідають робочим частотам за співвідношенням:

 

 

Відповідні частоти позначаємо як .

Визначити частоти каналів, в яких можлива поява ефекту інтермодуляції третього та пятого порядків можна за відповідними співвідношенням:

 

 

де робочі частоти відповідних каналів , один з яких, наприклад, t-й уражений інтермодуляційними випроміненнями.

Вираз для визначення частотних каналів, в яких можлива поява ефекту інтермодуляції третього та пятого порядків можливо замінити алгебраїчною комбінацією н