Памятники архитектуры
Информация - Строительство
Другие материалы по предмету Строительство
? це, напевно, найбільше місто Європи по кількості визначних памяток і історичних памятників.
Мільйони туристів щороку приїжджають у Рим, щоб насолодитися творами мистецтва, архітектури й історії. Рим зєднує в собі риси древнього міста і гучної сучасної європейської столиці. Його церкви, фонтани, палаци, храми, руїни древніх будівель не можуть не захоплювати.
Усі визначні памятки Рима краще обходити пішки, щоб перейнятися неповторним духом вічного міста. Історичний центр Рима досить невеликий, він займає простір від ріки Тибр на заході до вокзалу Терміні на сході, тут знаходяться Римський Форум, Колізей, Пантеон, фонтан Треві, Іспанські сходи, базиліка Св. Петра і Ватикан.
Символ слави Вічного міста Колізей, що вважається самим знаменитим памятником Італії.
Будівництво Колізею почалося в 72 р. н.е. Цей величезний амфітеатр розташовував місцями більш ніж на 80 000 тисяч глядачів.
Спочатку він називався Амфітеатр Флавієв, його будівництво почав Веспасіан з роду Флавіїв у 72 р. н.е., а добудував його син - Тит у 80 р. Відкриття Колізею святкувалося 100 днів. Колізей найбільший амфітеатр у світі, висотою 50 м, 3 яруси, у кожнім з який по 80 арок і розрахований на 50000 глядацьких місць і має 4 головних входи. Глядачі дивилися в Колізеї криваві шоу з дикими тваринами і гладіаторами, під час зображення морських боїв арену заповнювали водою. Імператор Коммодус під час представлень був одягнений у шкіру лева, зображуючи Геракла. Колізей у первісному виді проіснував до 8 в., коли Папа Павло III дозволив використовувати своєму племіннику камені Колізею для будівництва власного палацу. Його дозвіл дозволяв Кардиналу протягом 12 годин вивезти стільки каменів, скільки він зможе. Таким чином, Колізей був збережений для нащадків.
У 7080 р. н.е. був споруджений грандіозний амфітеатр Флавієв, що одержав назву Колізей (від латинського colosseus величезний). Він вибудований на місці зруйнованого 3олотого будинку Нерона і належав до нового архітектурного типу будинків. У Греції колись були тільки театри, що влаштовували на природних схилах пагорбів і полів. Римський Колізей являв собою величезну чашу зі східчастими рядами сидінь, (замкнуту зовні кільцевий еліпсовидною стіною. В амфітеатрах давали різні вистави: морські бої (навмахії), бої людей з екзотичними звірами, бої гладіаторів. У сонячні дні над Колізеєм натягали величезний парусиновий навіс велум, чи веларій.
Колізей найбільший амфітеатр античної епохи. Він уміщав біля пятдесятьох тисяч глядачів. Могутні стіни Колізею (висота 48,5 м) розділені на чотири яруси суцільними аркадами, у нижньому поверсі вони служили для входу і виходу. У плані Колізей представляє еліпс (156Х198 м); центр його композиції нині зруйнована арена, оточена східчастими лавами для глядачів. Еліпс найбільше повно відповідав вимогам динаміки видовищ, що розгортаються гладіаторських боїв. Він давав можливість максимально активізувати глядача, наблизити місця привілейованої публіки до арени; опускаючись лійкою місця розділялися відповідно до суспільного рангу глядачів. Усередині йшли чотири яруси сидінь, яким зовні відповідали три яруси аркад: дорична, іонічна і корінфська. Четвертий ярус був глухим, з корінфськими пілястрами плоскими виступами на стіні. Пілястри, що членують стіну, корінфського ордера не порушують моноліт будинку, викладеного із сірого травертину.
Зовнішній вигляд Колізею з його могутнім пружним овалом виконаний суворої енергії. Це відчуття створюється не тільки величезними масштабами будинку, але й узагальненням основних форм, урочистою міццю простих ритмів. Усередині Колізей дуже конструктивний і органічний, доцільність сполучається в ньому з мистецтвом: він втілює образ світу і принципи життя, що сформувалися в римлян до I в. н.е.
История статуи Свободы
Национальный памятник статуя Свободы официально отметил свое столетие 28 октября 1986 года. Более ста лет назад народ Франции преподнес статую в дар американскому народу в знак дружбы, сложившейся в годы американской революции. За эти годы статуя Свободы стала не только воплощением дружбы двух народов, но и символом свободы и демократии.
Скульптору Фредерику Огюсту Бартольди было поручено создать к 1876 году памятник в честь столетия подписания американской Декларации независимости. Создание статуи стало совместным франко-американским проектом, по которому американская сторона возводила пьедестал, а французы изготовляли статую и затем собирали ее уже в США. Однако нехватка средств ощущалась по обе стороны Атлантического океана. Во Франции для сбора средств привлекались пожертвования, проводились лотереи и увеселительные мероприятия. В Соединенных Штатах в свою очередь проводились театральные представления, художественные выставки и аукционы с целью сбора средств. Между тем Бартольди во Франции потребовалась помощь инженера в расчете конструкции гигантской медной статуи. Александр Густав Эйфель, создатель Эйфелевой башни, разработал конструкцию мощной железной опоры и каркаса, который позволял медной оболочке статуи свободно двигаться при сохранении равновесия самой статуи. Сбор средств в Америке продвигался со скрипом, и потому Джозеф Пулитцер (известный благодаря награде своего имени) предоставил страницы своей газете Уорлд для статей в поддержку сбора пожертвований. В своей газете Пулитцер обрушился с критикой как на богатых, которые не желали финансировать строительство пьедестала, так и н?/p>