Паливно-енергетичний баланс

Информация - Экономика

Другие материалы по предмету Экономика

Середньорічний приріст споживання електричної енергії до 2030р. очікується на рівні 3,2%.

Нижній прогноз електроспоживання, що відповідає песимістичному сценарію розвитку економіки, складає 184,3 млрд. кВт.г у 2010 році, 208,0 млрд. кВт.г 2015 році, 244,2 млрд. кВт.г 2020 році, 336,4 млрд. кВт.г 2030 році. Середньорічний приріст електроспоживання оцінюється за цим сценарієм у 2,6%.

Верхній прогноз електроспоживання відповідає темпам щорічного зростання на рівні 3,7% і характеризується такими значеннями: 214,5 млрд. кВт у 2010 році, 246,7 млрд. кВт.г 2015 році, 303,8 млрд. кВтг 2020 році, 440,4 млрд. кВт.г 2030 році.

У 2005 році передано на експорт 8,4 млрд. кВт.г електроенергії в країни ЄС, Молдову і Росію. Експортні можливості країни можна підвищити до 11,35 млрд. кВт.г у 2010 році, 20 млрд. кВт.г 2020 році, 25 млрд. кВт.г 2030 році, за умови входження ОЕС України в режим паралельної роботи з енергосистемою UCTE, збільшення обсягів експорту в Молдову та Білорусь, а також забезпечення експорту електроенергії в Південно-Європейські та Балтійські країни.

 

Прогнозний баланс електроенергії в Україні до 2030 року, млн. кВтг (базовий сценарій)

 

Розвиток теплової енергетики прогнозується з переважним використанням вугілля і враховує обсяги заміщення природного газу електричною енергією для опалення та гарячого водопостачання.

При прогнозуванні обсягів споживання вугілля враховувались: можливості суттєвого підвищення якості вугілля; використання нових, більш екологічно чистих технологій його спалювання; наявність у споживачів ефективного вуглевикористовуючого обладнання; показники екологічних витрат при споживанні вугілля; заміщення вугіллям інших, більш дефіцитних видів енергоресурсів тощо.

У 2005 році обсяг споживання вугілля власними споживачами становив 59,6 млн. тонн. Прогнозом передбачено зростання обсягів його споживання до 78,9 млн. тонн у 2010р.; 98,7 млн. тонн 2015р.; 107,6 млн. тонн 2020р.; 130,3 млн. тонн 2030 році.

Попит у вугільній продукції планується задовольнити за рахунок збільшення власного видобутку без суттєвого збільшення обсягів її імпорту.

 

Прогнозний баланс видобутку та споживання вугілля до 2030 року (базовий сценарій)

 

Прогнозні обсяги споживання нафти визначались з потреб нафтопродуктів для українських нафтопереробних заводів з урахуванням збільшення глибини її переробки з 70% в 2005р. до 90% і вище в 2030р.

Споживання нафти разом з переробкою для експорту у 2005р. становило 19,0 млн. тонн;

у 2010р. прогнозується на рівні 32 млн. тонн; 2015р. 36 млн. тонн; 2020р. 40 млн. тонн;

2030р. 45 млн. тонн, в т.ч. для внутрішніх потреб 23,8 млн. тонн.

Попит у нафтовій продукції планується задовольнити переважно за рахунок збільшення імпортних поставок нафти.

 

Прогнозний баланс видобутку, імпорту та споживання нафти та газового конденсату до 2030 року, млн. тонн (базовий сценарій)

 

Прогнозна динаміка видобутку та імпорту сирої нафти і газового конденсату для забезпечення власного споживання, млн. тонн

 

 

Під час формування прогнозних балансів газу взято до уваги заходи з використання менш енергозатратних технологій, враховувалось збільшення рівня газифікації житлового фонду, зростання темпів промислового виробництва, вдосконалення приладного обліку газу, а також суттєве поліпшення дисципліни газоспоживання, повязане з остаточним переходом до функціонування в умовах цивілізованого ринку природного газу.

Споживання газу в Україні у 2005р. становило 76,4 млрд. м3; у 2010р. становитиме 67,6 млрд. м3; 2015р. 62,4 млрд. м3; 2020р. 53,7 млрд. м3; 2030р. 49,5 млрд. м3.

 

Прогнозний баланс надходження та розподілу природного газу до 2030 року, млрд. м3 (базовий сценарій)

 

 

Висновки

 

Забезпечення зростаючих потреб в паливно-енергетичних ресурсах до 2030 року планується здійснити за умов:

  1. зменшення енергоємності ВВП та збільшення рівня енергозабезпеченості країни;
  2. збільшення власного видобутку вугілля, нафти, газу та урану;
  3. виробництва електричної енергії на атомних електростанціях на власному ядерному паливі;
  4. збільшення експорту нафтопродуктів за рахунок збільшення обсягів переробки нафти;
  5. реалізації програм енергозбереження в галузях економіки і в соціальній сфері;
  6. збільшення використання нетрадиційних і відновлювальних джерел енергії;
  7. зменшення рівня енергетичної залежності країни від зовнішніх поставок палива та збільшення обсягів споживання власних енергетичних продуктів.

 

 

Література

 

  1. РешетнякА.А.Эффективность развития топливо-знергетического комплекса Украины. К: Наукова думка, 1991. 124с.
  2. ДавыдоваЛ.Г., БурякА.А.Энергетика: пути развития и перспективы. М: Наука, 1981. 120с.
  3. ГерасимовичВ.Н., ГолубА.А.Методология экономической оценки природных ресурсов. М: Наука, 1988. 140с.