Палеозоологія безхребетних
Информация - Биология
Другие материалы по предмету Биология
?ь вони за допомогою жабер або легенів, розмножуються статевим шляхом. Молюски живуть звичайно у воді (у морях і прісних водоймах), значно рідше на суші.
Тип молюсків ділиться на 10 класів, з яких велике геологічне значення мають три: брюхоногі, двостулкові й головоногі.
Клас брюхоногі молюски (Gastropoda). Брюхоногі молюски, або гастроподи, - одиночні морські, прісноводні або наземні тварини, звичайно з раковиною спіральної форми; їх часто називають просто равликами. Найбільше широко брюхоногі поширені в мілководних ділянках морів, де вони досягають дуже великої розмаїтості. Це самий численний клас молюсків.
Мяке тіло тварини займає всю раковину, прикріплюючись до неї зсередини; воно складається з голови, тулуби й ноги. Голова добре розвинений, на ній містяться рот, ока, щупальця. У тулуб перебувають органи травлення, виділення, нервова й кровоносна системи. Нога у вигляді мускулистого виросту є органом пересування.
Більшість брюхоногих має вапняну раковину равлик подібні форми, рідко зустрічаються раковини у вигляді ковпачка. Поверхня може бути гладкої, але звичайно має ребра, кілі, борозенки, шипи, горбки й т.п. Різну форму має устя раковини, через яке молюск висуває голову й ногу.
Клас брюхоногих розділений на три підкласи: переднежаберні, заднежаберні й легеневі. Велике геологічне значення мають переднежаберні.
Переднежаберні мають одну або двоє зябер поперед серця. Це найбільш численний підклас брюхоногих, що складається переважно з морських бентосних форм. Поширення: кембрій - нині. Представник: рід туррителла (Turritella).
У підкласу легеневі зябра відсутні, вони дихають легенями. Раковина у деяких форм вона відсутня. Живуть на суші й у прісних водоймах з карбону до нині. Представник: рід геликс (Helix) - широко розповсюджена нині виноградний равлик з раковиною.
Геологічна історія й значення. Брюхоногі зявилися в кембрії, спочатку переднежаберні, а з карбону відомі заднежаберні й легеневі. У кайнозої брюхоногі досягли свого розквіту, тому вони широко використовуються для визначення віку й розчленовування молодих палеогенових, неогенових і четвертинних відкладень. Вивчення викопних раковин брюхоногих і характеру їхнього поховання дозволяють вирішити важливі палеогеографічні питання (визначення солоності води, глибини басейну, характеру ґрунту, ступеня рухливості води й напрямки плинів).
Клас двостулкові молюски (Bivalvia). Двостулкові молюски - одиночні двосторонньо-симетричні тварини, мешканці морських і прісних вод. Їхнє сплощене тіло укладене у вапняну раковину, що складається із двох рівних або нерівних стулок. Нога звичайно має форму сокири, отчого двустворок часто називають палециподами (топороногими). Зявилися двустворки в середині кембрію, найбільшого розвитку досягли в мезозої й кайнозої.
Мяке тіло двустворок покрите мантією, що складається із двох лопат. Мантія прикріплюється до раковини зсередини, на місці її прикріплення залишається слід у вигляді вузької канавки мантійної лінії. Ця лінія може бути округлої або мати вигин - мантійний синус.
Під мантією розташовані нога, зябра й тулуб. Нога перебуває посередині, вона пристосована для риття. По обох сторони від ноги розташовані органи подиху - зябра у вигляді ниток або пластин. Під ногою перебуває тулуб з органами травлення, почуттів і розмноження, нервовою й кровоносною системами.
Раковина складається із двох стулок, зєднаних звязкою. Звязка служить для відкривання раковини, а закривання відбувається за допомогою мускулів, сліди прикріплення яких добре видні на внутрішній поверхні стулок. Найбільш опукла частина стулки називається верхівкою, звідси йшов ріст раковини. Верхівка небагато зміщена до краю раковини, називаному переднім. Стулки щільно скріплюються за допомогою замка, що складає із зубів - виступів і зубних ямок - поглиблень. Замок досить різноманітний по пристрої.
Форма раковини дуже різна: у рухливих обидві стулки однакові, вони мають округлу, овальну або сильно витягнуту форму. раковини, Що Приростають, мають стулки різко різної величини. Розміри раковини коливаються в широких межах: від 2-3 див до 1,5 м. Сучасні гігантські тридакни, що живуть у тропічних морях, мають раковину вагою до 200 кг.
По будові замка клас двостворок ділиться на шість загонів. Нижче охарактеризовані чотири з них, що мають важливе геологічне значення.
Загін рядозубі. Раковина із замком, що складається з більш-менш однакових зубів, розташованих в один ряд. Є два рівних мускульних відбитки. Поширення: кембрій - нині. Представник: рід арка (Area) з витягнутою нерівносторонньою раковиною, що має в замку багато зубів, розташованих в один ряд (юра - нині).
Загін беззубі. Раковина без замка, з різними по величині мускульними відбитками. Поширення: ордовик - нині. Представники: рід иноцерамус (Inoceramus) з добре вираженою концентричною скульптурою на поверхні раковини (юра - крейда); рід острея (Ostrea) - устриці з раковиною неправильної форми (тріас - нині); рід пектен (Pecten) з майже рівносторонньою раковиною, у якої добре розвинені вушка (юра - нині).
Загін разнозубі. Раковина із замком, що складається з неоднакових по величині головних і бічних зубів. Мускульні відбитки рівні. Поширення: силур - нині. Представник: рід кардиум (Cardium) з овальною раковиною, на якій добре виражені радіальні ребра (тріас - нині).
Загін товстогубі, або рудисти. Це вимерлі прикріплені двостворки своєрідної форми: одна стулка (більша) конічна або спірально завита; інша (менша) у вигляді кришечк?/p>