Оцінка інвестиційної привабливості підприємства
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
пом розробки інвестиційної стратегії підприємства є визначення загального періоду її формування. Він залежить від низки умов.
Головною умовою визначення періоду формування інвестиційної стратегії підприємства є передбачуваність розвитку економіки в цілому й інвестиційного ринку зокрема. В умовах теперішнього нестабільного (а за окремими напрямами непередбаченого) розвитку економіки країни цей період не може бути занадто тривалим і в середньому не може виходити за рамки 3-5 років (для порівняння слід зазначити, що інвестиційна стратегія найбільших компаній країн із розвиненою ринковою економікою розробляється на період 10-15 років) [10, с. 130].
Важливою умовою визначення періоду формування інвестиційної стратегії є тривалість періоду, прийнятого для формування загальної економічної стратегії підприємства.
Оскільки інвестиційна стратегія має щодо цього періоду підпорядкований характер, вона не може виходити за його межі.
Однією з умов визначення періоду формування інвестиційної стратегії підприємства є його галузева приналежність. Як показує світовий досвід, найбільший період (понад 10 років) характерний для розробки інвестиційної стратегії інституціональних інвесторів, що за своєю діяльністю є інвестиційними інститутами (наприклад, інвестиційні фонди); менший період (5-7 років) характерний для підприємств, що здійснюють випуск продукції виробничо-технічного призначення; ще більш короткий період (3-5 років) характерний для підприємств, що випускають споживчі товари.
І, нарешті, однією з умов визначення періоду формування інвестиційної стратегії є розмір підприємства. Інвестиційна діяльність значних підприємств звичайно прогнозується на більш тривалий період.
Формування стратегічних цілей інвестиційної діяльності підприємства повинно виходити із системи цілей загальної стратегії економічного розвитку. Як приклад стратегічних цілей інвестиційної діяльності підприємства можна навести такі: забезпечення приросту капіталу; зміна пропорцій у реальному і фінансовому інвестуванні; зміна галузевої і регіональної спрямованості інвестиційних програм.
Формування стратегічних цілей інвестиційної діяльності повинно також бути повязане зі стадією життєвого циклу підприємства.
Аналіз стратегічних альтернатив та вибір стратегічних напрямів і форм інвестиційної діяльності підприємства.
Відомий американський учений Пітер Друкер якось зауважив: "Якщо бізнес успішний, то хтось одного разу прийняв мужнє рішення". Він мав рацію, оскільки обираючи певний варіант інвестиційного рішення, треба мати неабиякий рівень мужності.
Перш ніж обирати інвестиційну стратегію діяльності підприємства, необхідно сформувати певну сукупність альтернативних стратегій та провести ретельний аналіз їх. У межах обраної базової стратегії можливі кілька напрямів дій, які називають стратегічними альтернативами.
Слід звернути увагу на те, що згідно з принциповими підходами до формування інвестиційної політики вона характеризується трьома типами агресивним, помірним (або компромісним), консервативним.
Оцінка розробленої інвестиційної стратегії підприємства здійснюється на основі таких критеріїв: узгодженість інвестиційної стратегії із загальною стратегією економічного розвитку підприємства; внутрішня збалансованість інвестиційної стратегії, що визначає, наскільки узгоджені між собою окремі стратегічні цілі і напрями інвестиційної діяльності; узгодженість інвестиційної стратегії із зовнішнім середовищем (зміни економічного розвитку й інвестиційного клімату країни, а також конюнктури інвестиційного ринку); реалізованість інвестиційної стратегії з урахуванням наявного ресурсного потенціалу; прийнятність рівня ризику, повязаного з реалізацією інвестиційної стратегії; результативність інвестиційної стратегії.
Розділ 4. Охорона праці
4.1 Аналіз небезпечних та шкідливих факторів, що впливають на працівників фінансового управління ТОВ "Фрінет"
Залежно від наслідків впливу конкретних вражаючих факторів на організм людини вони поділяються на шкідливі та небезпечні.
Шкідливими факторами прийнято називати такі чинники життєвого середовища, які призводять до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворювання і навіть до смерті як наслідку захворювання.
Небезпечними факторами називають такі чинники життєвого середовища, які призводять до травм, опіків, обморожень, інших пошкоджень організму або окремих його органів і навіть до раптової смерті.
За характером та природою впливу всі небезпечні та шкідливі фактори поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні (табл. 4.1).
Таблиця 4.1 Основні групи небезпечних та шкідливих факторів
Групи факторівЇх основна характеристикафізичніпідвищена швидкість руху повітря
підвищена або понижена вологість
підвищений або понижений атмосферний тиск
недостатня освітленість
конструкції, що руйнуються
підвищений рівень статичної електрики та ін.хімічніхімічні елементи, речовини та сполуки:
які перебувають у різному агрегатному стані: твердому, газоподібному, рідкому,
які різними шляхами проникають в організм людини, через органи дихання, через шлунково-кишковий тракт, через шкірні покрови та слизисті оболонки,
які за характером дії виділяють таки речовини: токсичні, наркотичні, подразнюючі, задушливі, сенсибілізуючі, к?/p>