Оцінка екологічної безпеки території Харківської області та виявлення факторів ризику
Курсовой проект - Экология
Другие курсовые по предмету Экология
?ою визначення реальної загрози людини та довкілля.
Протягом 2007 року виникло 152 НС природного характеру, що на 11% більше, ніж у 2006 році., і перевищує показники кількості НС 2000-2006 років. Збільшення кількості НС повязано, головним чином, з великою кількістю пожеж в природних екосистемах, які охопили південні, східні та південно-східні регіони країни та збільшенням кількості НС метеорологічного характеру. Найбільша кількість надзвичайних ситуацій природного характеру протягом 2007 року зареєстровано у літні місяці.
Рис. 3.1 Динаміка кількості НС природного характеру за 1997 - 2007 рр
За видами надзвичайні ситуації розподілилися таким чином: метеорологічні - 23%; отруєння населення - 22%; пожежі в природних екосистемах - 20%; інфекційні захворювання людей - 13%; геологічні - 10%; інфекційні захворювання с/г тварин - 9%; гідрологічні морські - 2%; гідрологічні прісноводні - 1% (рис. 3.1). За масштабами більшість НС природного характеру віднесені до обєктового (73) та місцевого (53) рівнів, 21 НС віднесено до регіонального, 5 НС - до державного рівнів.
Рис. 3.2 Розподіл кількості НС природного характеру за видами
За попередніми даними протягом 2007 року НС природного характеру було завдано збитків на суму близько 673,3 млн. гривень, що вдвічі більше проти 2006 року (рис. 3.2).Внаслідок НС природного характеру у 2007 році загинуло 68 осіб, у тому числі 11 дітей, постраждало - 946 осіб, у тому числі 304 дитини. У порівнянні з 2006 роком кількість постраждалих збільшилася на 26% (при цьому кількість постраждалих дітей майже не змінилася), кількість загиблих зменшилася на 8% (при цьому кількість дітей збільшилася на 22%)(рис. 3.3).
Рис. 3.3 Співвідношення суми завданих збитків від НС природного характеру та їх кількості
Рис. 3.4 Співвідношення кількості НС природного характеру та постраждалих внаслідок них людей
Аналіз статистичних моделей, що зображені на рис. 3.4, 3.5 свідчить, що чисельність загиблих та постраждалих внаслідок НС природного характеру та розподіл збитків за період 1997-2007 років не мають чіткої кореляції з кількістю надзвичайних ситуацій, а залежність між цими параметрами виражається поліноміальним трендом. Найменша кількість НС зареєстрована у Сумській (1 НС), Хмельницькій, Тернопільській (по 2 НС відповідно), Чернівецькій області та м. Києві (по 3 НС). У решті областей кількість НС природного характеру відмічено на рівні 4-10 випадків (рис.3.4).
Рис.3.5 Розподіл кількості НС природного характеру, що виникли протягом 2007 року за регіонами України
Найбільших збитків внаслідок НС природного характеру завдано НС гідрометеорологічного та геологічного характеру, більшість загиблих та постраждалих осіб - внаслідок НС медико-біологічного характеру. Характерною особливістю виникнення НС у цьому році було переважання чинників теплого (травень-вересень) періоду (32 НС) над чинниками холодного (грудень-лютий, березень, листопад) періоду (9НС), при цьому найбільшу кількість НС було зареєстровано у червні ( 7НС), липні та серпні (по 8 НС відповідно). Внаслідок гідрометеорологічних явищ та процесів спостерігались ускладнення:
- в роботі автомобільного та громадського транспорту - у лютому внаслідок снігопадів, снігових заметів, хуртовин, поривів вітру в Одеській, Миколаївській, Херсонській областях та в АР Крим, у травні внаслідок сильних дощів, злив та інтенсивного місцевого поверхневого стоку;
- в роботі залізничного транспорту (короткочасна зупинка руху пасажирських поїздів) внаслідок сильних поривів вітру, пошкодження лінії електропостачання сильними поривами вітру у Львівській області у січні;
- в життєдіяльності населення: підтоплення присадибних ділянок та окремих приватних житлових будинків, насосних водозабірних станцій, ділянок автодороги у Харківській області внаслідок виходу води на міждамбовий простір (річки Уж, Боржава) під час паводку у січні, часткове підтоплення низинних територій сільськогосподарського призначення вздовж русел річок (Волинська, Рівненська області) внаслідок підвищення рівнів води під час розвитку водопілля у березні; пошкодження посівів сільськогосподарських культур.
Ускладнення гідрометеорологічних умов протягом 2007 року призвели до виникнення 41 НС (37 метеорологічні та 4 - гідрологічні) гідрометеорологічного характеру, що на 64% більше проти 2006 року. За рівнями вони розподілилися на 5 державного (2 НС у березні, 1 НС у травні, 2 НС у листопаді), 9 регіонального (по 2 НС у січні, липні, вересні, по 1 НС у червні, серпні, листопаді), 23 місцевого, 4 обєктового рівня.
Надзвичайні ситуації місцевого рівня (23 НС) метеорологічного характеру спостерігались внаслідок інтенсивних гроз, випадіння сильних дощів або злив, граду, шквалистого посилення вітру, інтенсивного поверхневого стоку, поєднання сильного дощу з поривами вітру до 25-32 м/с. Вони зареєстровані у січні (в Закарпатській, Волинській, Тернопільській та Хмельницькій областях), у травні (у Волинській, Івано-Франківській, Львівській, Херсонській, Харківській та Чернівецькій областях).
2007 рік відрізнявся від 2006 року аномально високою пожежною небезпекою в природних екосистемах. Протягом року виникло 30 НС, повязаних із лісовими пожежами та пожежами степових і хлібних масивів. У порівнянні з 2006 роком кількість НС виросла майже у 3 рази. Більшість їх випало на літній період, який був досить спекотним та посушливим (особливо на півдні та сході країни), а нетиповим було те, що п