Особливості справляння внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
Курсовой проект - Банковское дело
Другие курсовые по предмету Банковское дело
жовтня 2010 року; за жовтень - грудень 2010 року - до 20 січня 2011 року [24].
Враховуючи те, що згідно законодавства мінімальний розмір страхового внеску встановлено на календарний місяць, а також те, що страховий стаж особам для призначення пенсії обчислюється в місяцях, сплата страхових внесків за липень 2010 року здійснюється у розмірі не менше мінімального страхового внеску.
Платникам, які не сплатять суми страхових внесків у розмірі не менше мінімального страхового внеску у терміни до 20 жовтня 2010 року та 20 січня 2011 року надсилається розрахунок сум, які підлягають сплаті за квартал з урахуванням частини сум єдиного або фіксованого податків разом з вимогою про їх сплату для узгодження.
За підсумками року, зазначені особи подають до органів Пенсійного фонду за місцем взяття на облік звіт (до 1 квітня наступного за звітним роком)
Сплата внесків платниками здійснюється на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в установах банків.
Сплата внеску на обовязкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій в основному регулюється Законом України "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. № 400/97-ВР, законом про державний бюджет на відповідний рік та Порядком сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.98 р. № 1740. Наведемо інформацію в таблицю (див. додаток 3).
1.3 Сучасний стан пенсійного забезпечення в Україні
У процесі реформування пенсійного забезпечення в Україні відповідно до пріоритетних напрямів реформування пенсійного забезпечення, визначених Указом Президента України від 13 квітня 1998 р. № 291 та відповідно до статті 2 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року, який набув чинності 1 січня 2004 року, в Україні запроваджується трирівнева система пенсійного забезпечення.
Система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів.
Перший рівень - солідарна система загальнообовязкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку передбачених Законом України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування".
Другий рівень - накопичувальна система загальнообовязкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді та здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат на умовах та в порядку, передбачених законом.
Третій рівень - це система недержавного пенсійного страхування, що основується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх обєднань у формуванні пенсійних накопичень і яка забезпечує застрахованій особі після виходу на пенсію отримання, крім пенсії за загальнообовязковим державним пенсійним страхування, додаткової пенсії шляхом добровільних пенсійних внесків до недержавних пенсійних фондів, які стануть основою цієї системи, в тому числі і ті, що створені за корпоративними та професійними ознаками [3].
Громадяни України можуть бути учасниками та отримувати пенсійні виплати одночасно з різних рівнів системи пенсійного страхування в Україні.
Основною складовою системи державного пенсійного забезпечення є чинна, так звана солідарна, пенсійна система, яка діє на території України протягом століття. Вона розвивається, вдосконалюється і пристосовується до суспільного життя з огляду на економічне і політичне становище в державі. Ця система спирається на принцип "негайної виплати", коли страхові внески до Пенсійного фонду негайно виплачуються пенсіонерам, тобто відбувається солідарний (горизонтальний) перерозподіл доходів нинішніх працівників на користь нинішніх пенсіонерів. Іншими словами можна сказати, що відбувається солідарність поколінь, коли працююче нинішнє покоління утримує нинішніх пенсіонерів, які, у свою чергу, працювали і утримували пенсіонерів того часу.
Основними завданнями системи пенсійного страхування є:
- створення та забезпечення функціонування страхових інституцій;
- акумуляція у страхових фондах необхідних фінансових ресурсів через цільові платежі страхувальників, тобто осіб, які спрямовують частину власних коштів на користь осіб, які потребують захисту від страхових ризиків;
- забезпечення збереження та відтворення цільового використання коштів страхових фондів;
- розподіл ресурсів страхових фондів між застрахованими особами вразі виникнення страхового ризику у вигляді страхових виплат - пенсій;
- регулювання відносин між учасниками страхової системи - страховиком, страхувальниками та застрахованими особами [30].
З метою виконання Закону України "Про пенсійне забезпечення" у 1991 році було створено Пенсійний фонд України.
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообовязкового державного пенсійного страхування.
Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, “Про збір на обов”язкове державне пенсійне страхування" та інші, актами Президента України, Кабінету Мініст?/p>