Особливості розмноження птахів різних видів на прикладі гусака сірого, журавля та великого строкатого дятла
Курсовой проект - Биология
Другие курсовые по предмету Биология
самець буде виконувати її не так, як це роблять усі інші самці його виду, він не буде обраний самкою. Але спів самців не тільки приваблює самок, він дає знати іншим самцям, що дана територія зайнята.
Хоча більшість птахів має голос, не всі вони співають свою шлюбну пісню власним голосом. Наприклад, дятли ще з провесни займають гніздові території і про це сповіщають розкотистим барабанним дробом. А роблять вони це, стукаючи з великою швидкістю в довгий сухий сучок, що має щілину. Бекас виконує свою пісню рульовими перами. Злітаючи високо в небо, самець потім падає стрімголов униз, розпушуючи рульові пера. Повітря, яке проходить крізь ці пера, вібрує ними та утворює звук, що нагадує мекання баранця. У народі цих птахів так і називають баранці. Шлюбна поведінка, спів самців спонукають самку до спарювання, яке проходить у короткий термін. Після утворення пари самець не припиняє співати. Спів завершується із закінченням періоду розмноження. А до виведення пташенят самець продовжує співати та охороняти гніздову територію: вона їм ще потрібна для збирання корму своїм пташенятам.
У гніздо птахи відкладають яйця. Кількість яєць у кладці може бути. різною. Крупні птахи відкладають 12, дрібні птахи більшу кількість.
За формою яйця бувають округлі, кулясті, еліптичні, грушеподібні. Більшість яєць звичайно яйцеподібної форми.
Розрізняють забарвлені та незабарвлені яйця. Як правило, якщо яйця відкладеш в закрите гніздо, вони незабарвлені. У птахів, які гніздяться у відкритих місцях, яйця мають маскувальне забарвлення.
3.2 Кладка яєць, висиджування і вигодовування пташенят, які характерні для гусака сірого
Повна кладка з 410, частіше 45 яєць, білих гладких з легким палевим, іноді зеленуватим відтінком. Маса останніх коливається від 14 до 24 г.
Відкладання яєць у різних частинах ареалу падає на другу половину березня, квітень і навіть перша половина травня, причому терміни відкладки бувають розтягнуті на місяць і більше в птахів навіть того самого району.
Насиджує яйця одна самка, але самець постійно тримається поблизу гнізда, при небезпеці сильно хвилюється і видає лементи. Злітаючи ненадовго з гнізда на годівлю, самка прикриває яйця листами і пухом. Насиджування триває 2728 днів.
Пташенята, що вилупилися, обсохнув під крилами матері, залишають гніздо і тримаються на воді серед заростей водяних рослин. Самець і самка перший час знаходяться неподалік від виводку. При небезпеці пташенята затаюються в заростях чи рятуються поринаючи. Приблизно в місячному віці молоді досягають половини величини дорослих, а ще через місяць за розміром не поступаються останнім і незабаром піднімаються на крило.
Приблизно в той час, коли пташенята оперяться, але літати ще не можуть, дорослі сімейні гусаки починають линяти. Линяння протікає в них цілком при виводку. Спочатку линяють самці, трохи пізніше і самки. Линька починається з випадання махових пер, і птахи втрачають здатність до польоту. У цей час вони переміщаються в глухі, по можливості спокійні місця, де ведуть потайливий спосіб життя. На півдні ареалу дорослі сімейні птахи починають линяти з червня, на півночі приблизно з двадцятих чисел липня, і до середини серпня линька майже усюди закінчується. До цього часу закінчується ріст махових і в пташенят, що піднімаються на крило разом з дорослими птахами.
Небагато раніш, ніж у сімейних гусаків, починається линяння в дорослих неодружених і молодих статевонезрілих. У цей час вони збираються в зграї і переміщаються на кормові, добре захищені водяною і прибережною рослинністю водойми. Нерідко ці переміщення приймають характер добре виражених перельотів на досить великі відстані. До них частково приєднуються і самці від виводків. У сприятливих місцях гусаки, що линяють, концентруються в значних кількостях. Вилинявши, вони залишаються в районі линяння, відкіля пізніше відправляються в шлях до зимівель.
По закінченні линяння гусаки залишають кріпи і починають вести зовсім інший спосіб життя. У цей період для них особливо характерні щоденні перельоти на годівлю. Окремі родини, а частіше зграї вилітають на кормові місця коли заходить сонце, уночі повертаються на обмілини, великі плеси водойм чи на відкриті недоступні частини узбереж, де сплять чи стоять опустившись на пісок. Перед світанком знову вилітають на годівлю, а пізно ранком повертаються назад чи на іншу водойму, де тримаються весь день до вечора. Тут вони відпочивають і годуються, а ввечері знову летять на уподобані кормові місця. Годуватися вони вилітають на стерню, парові й озимі поля, у степу чи на узбережжя і мілководдя.
Осінній відліт відбувається в північних районах ареалу в другій половині вересня, у південних затягується до кінця жовтня і навіть листопада.
По характеру харчування сірі гусаки винятково рослиноїдні птахи. Навесні годуються як на водоймах, де поїдають різні водяні рослини, так і на землі, де поїдають сходи трав і озимих посівів. У період розмноження майже цілком переключаються на харчування водяними й околоводними рослинами, серед яких особливо охоче поїдають плоди. Пташенята в цей час вживають у їжу найбільш ніжні частини водяних рослин. Після підйому на крило птахи переключаються головним чином на наземні рослинні корми насіння диких і культурних рослин, озимі сходи і т.д.
У звязку з падінням чисельності мисливське значення сірого гусака в даний час невелике. У тих місцях, де цей вид ще звичайний, а також у мі?/p>