Geum.ru

Особливості розвитку українсько-німецького співробітництва

Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство

Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство

ування в Німеччині українського іміджу відбувалось без цілеспрямовано впливу з боку України, через що він не повністю відповідає євроінтеграційним прагненням нашої держави. Успішне подолання такого стану може забезпечити удосконалення українсько-німецької взаємодії в інформаційній сфері та цілеспрямоване інформування в Німеччині широкого кола груп впливу на захист українських інтересів.

 

Список використаних джерел

 

  1. Спільна декларація про основи відносин між Україною і Федеративною Республікою Німеччина від 09.06.1993 року; (1)
  2. Угода про культурне співробітництво від 15.02.1993 року; (2)
  3. Угода про направленні німецьких викладачів у навчальні заклади України від 10.06.1993 року; (3)
  4. Угода в сфері молодіжної політики від 27.08.1993 року; (4)
  5. Виступ Федерального канцлера ФРН Г.Коля на офіційному прийомі у Києві від імені Глави Української держави // Урядовий курєр. 1996. 5 верес.; (5)
  6. Гайкен Е. На головних напрямах співробітництва // Політика і час. 1996. № 12; (6)
  7. Гількес П. "Україна нація в Європі" // Німеччина. 1997. № 6. С. 33. (7)
  8. Йоханнес Еберт: "Усі програми Гете-Інституту ми створюємо з місцевими партнерами" // День - №123, четвер, 2 липня 1998 року. (8)
  9. Костенко Ю. Курс на стабільне партнерство // Політика і час. 1996. № 12. (9)4
  10. Кравчук Л. Нова Україна у Новій Європі // Політика і час. 1992. № 2. (10)
  11. Кудряченко А. Про стан і поліпшення українсько-німецьких звязків // Нова політика. 1996. № 4. (11)
  12. 2. Кудряченко А. Україна Німеччина: можливості невичерпні, інтерес обопільний // Віче. 1994. № 7. С. 147153.
  13. 6. Макаревич М. Посланець німецької культури // Політика і час. 1996. № 12. С. 5052.
  14. Під знаком енергополітики. Друга німецько-українська консультаційна зустріч у Києві // Deutschland. 1999. № 4. (12)
  15. Поточний архів Міністерства закордонних справ України, фонд ДМД, спр. 441. (13)
  16. Свідчення стратегічного партнерства // Урядовий курєр. 1998. 5 лют. (14)
  17. Славісти-україністи з Грайсвальда поповнили бібліотеку // Німеччина. 1998. № 4. С. 33. (15)
  18. 7. Солошенко В. В. Науково-технічне та гуманітарне співробітництво України й Німеччини в 90-ті рр. XX ст. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія: Вип. 47. К., 2000. С. 5053.
  19. Старостенко Г. Перспективи розширення Європейського Союзу на Схід // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. Наук.пр. - Вип. 6, частина ІІ. К.: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 1998. (16)
  20. Старостенко Г., Німецьке бачення нового європейського порядку та Україна у ньому // Науковий вісник дипломатичної академії України. 2002. (17)
  21. Cтаростенко Г. Співробітництво України та ФРН у контексті європейської інтеграції // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. Наук.пр. - Вип. 34, частина ІІ. К.: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 2002. (18)
  22. Старостенко Г. Розвиток українсько-німецьких відносин: політичний аспект співробітництва // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. Наук.пр. - Вип. 42, частина ІІ. К.: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 2003. (19)
  23. Химинець В.В. Історична динаміка геополітичних змін в Європі на початку ХХІ століття і відносини між Україною та ФРН // Науковий вісник Дипломатичної академії України. К., 2004. Вип.10 (1). (20)
  24. Химинець В.В. Українсько-німецькі політичні відносини на початку ХХІ століття // Міжнародні звязки України: наукові пошуки і знахідки. К., 2005. Вип. 14. (21)
  25. Химинець В. Друга урядова "велика коаліція" та українсько-німецькі відносини на сучасному етапі // Вісник Київського славістичного університету. Серія: Історія. 2006. Вип. № 27. (22)
  26. Химинець В.В. Німецько-російські відносини: історичні уроки для України (1998-2005 рр.) // Міжнародні звязки України: наукові пошуки і знахідки. К., 2006. № 15.(23)
  27. 5. Хоружий Г. На регіональному рівні // Політика і час. 1996. № 12. С. 2831.
  28. Чекаленко Л. Зовнішня політика України. К., 2006. 712 с. (24)

 

Додаток

 

Спільна декларація про основи відносин між Україною і Федеративною Республікою Німеччина

Дата підписання: 09.06.1993

Дата набуття чинності: 09.06.1993 Україна і Федеративна Республіка Німеччина, усвідомлюючи багатовікові культурні, економічні, наукові та людські звязки, тривалі періоди плідного співробітництва і різнобічного обміну між їхніми народами, памятаючи про зловісні сторінки недавньої європейської історії, погоджуються про те, що вони якнайтісніше співпрацюватимуть заради добра їхніх народів і тим самим сприятимуть мирові в Європі та в усьому світі. Це відповідає інтересам і найглибшим прагненням українського й німецького народів.

Подолання протиріччя між Сходом і Заходом дало німецькому народові змогу у вільному самовизначенні знову досягти своєї єдності. У вільному самовизначенні став незалежним український народ. Тим самим зявилися нові перспективи для традиційної дружби між українським і німецьким народами.

Україна і Німеччина керуються бажанням всебічно розвивати відносини дружби, добросусідства і співробітництва.

Вони підтверджуються свою відданість цілям і принципам Статуту Організації Обєднаних (995_010) Націй, принципам і положенням Хельсінського Заключного акта (994_055) від 1 серпня 1975 р., Паризької хартії для нової Європи (995_058), а також інших документів Наради з безпеки та співробітництва в Європі.

Вони впевнені у необхідності побудови нової, обєднаної спільними цінностями Європи та перетворення її у континент миру, безпеки і співробітництва.

Україна і Німеччина підтверджують, що поваг?/p>