Geum.ru

Особливості психологічних проблем спортсменів та методи їх вирішення

Дипломная работа - Психология

Другие дипломы по предмету Психология

µю формується установка, повязана з чеканням найбільш вiрогiдного результату змагань. Не рідко установка формується на неусвідомлюваному рiвнi, проте чим складніше по своїй структурі майбутня діяльність, тим більше в установці, що формується, переважають усвідомлювані, вольові компоненти. Установка як цiлiсна модифікація субєкта фокусується в кожен конкретний момент часу залежно від його індивідуальних особливостей i, по суті, визначає не лише розташовану на початок дії, але i вміст всієї діяльності.

Формування готовності до діяльності має бути направлене на вирішення наступних приватних завдань:

  1. орієнтацію на соціальні цінності, які с такими, що ведуть для спортсмена (наприклад, прагнення до значимої перемоги i визнання суспільства);
  2. формування психічних внутрішніх опор” (упевненість в здатності добитися успіху, надія на високий рівень власної майстерності, навіть на сприятливий збіг обставин - везіння);
  3. подолання психічних барєрів, різних фобій, особливо тих, які виникають в боротьби з конкретними обставинами, з конкретними суперниками;
  4. психологічне моделювання умов майбутньої боротьби;
  5. створення програми управління процесами релаксації i мобілізації.

Стан готовності до екстремальної спортивної діяльності повязаний не лише з необхідними змінами функціональних систем організму, але i з відповідною інтенсивністю динамічних фізіологічних i психічних процесів. Підготовка до діяльності може здійснюватися при невеликій витраті енергії або, навпаки, при великій витраті сил, в стані сильного збудження. Ці відмінності в інтенсивності можуть оцінюватися з чисто субєктивної точки зору - тоді говорять про міру поглиненності підготовкою до діяльності або з обєктивної точки зору - тоді необхідно визначити рівень нервового i соматичного функціонування, лежачого в основі стану готовності.

Тут виникає поняття активації, яке позначає одночасно i швидке підвищення активності центральної нервової системи i викликану ним інтенсифікацію периферичних процесів. На думку Р. Б. Мальмо, поняття “активація” повинне вживатися лише в разі самого факту підвищення активності центральної нервової системи перед виконанням певної діяльності. Не викликає сумнiвiв той факт, що перед початком спортивної діяльності, що тим більше протікає в екстремальному режимі, у спортсмена включаються, довільно або навіть мимоволі, механізми активації психічних i фізіологічних функцій, що безпосередньо впливають на ефективність виконання такої діяльності.

У звязку з виділенням проблеми активації нами ставиться питання про необхідність дослідження механізмів активізації резервних можливостей спортсмена.

Суть проблеми виражається в наступних компонентах дослідження:

1) Вивчення недостатньо досліджених сторін психології спортивної діяльності, зокрема:

  1. психогенетичнi чинники відбору талантів;
  2. психологічна реалізація принципу індивідуального підходу до процесу спортивної підготовки;
  3. розвиток потенційних можливостей спортсменів в умовах, що психологічно моделюють умови спортивної діяльності;
  4. психологічний пiдхiд до реалізації методу звязаних дій в спорті;
  5. психологічні механізми опанування тактичних навиків в процесі спортивної підготовки;
  6. психологічні механізми адаптації до навантажень спортивної діяльності;
  7. психологічні засоби i методи збереження фізичного i психічного здоровя спортсмена.

2) Психодіагностика раніше принципово вивчених компонентів субєкта спортивній діяльності:

  1. спрямованість особи спортсмена;
  2. основні риси вдачі i темпераменту спортсмена;
  3. рівень розвитку психічних якостей, найбільш значимих для даного виду спортивної діяльності;
  4. динаміка психічної адаптації до навантажень;
  5. психічне полягання спортсмена в екстремальних умовах спортивної діяльності.

3) Впровадження тих, що існують і розробка нових засобів і методів психічної регуляції i саморегуляції.

Таким чином, вирішуються наступні узагальнені дослідницькі і науково - практичні завдання:

  1. дослідження психологічних закономірностей діяльності людини i малої групи в екстремальних ситуаціях спорту;
  2. вдосконалення методів психічної (психологічної) підготовки спортсменів, що розрізняються за віком, специфіці діяльності i індивідуально - типовим особливостям;
  3. апробація нових методів психічної діагностики і психічної регуляції в спорті;
  4. психологічний супровід підготовки спортсменів збірних команд країни i найближчого резерву.

Приватні теми в руслі названих вище розділів:

1) взаємозвязок культури тіла i культури особи;

2) психофізичне сполучення в спортивній діяльності;

3) ментальність спортсмена i обґрунтування умов його самоактуализації (саморегуляції);

4) адаптація людини до рухової діяльності (психофізіологічного, психологічного i соціального аспекту);

5) індивідуально - типові особливості осіб, що займаються спортом, включаючи дослідження індивідуального стилю діяльності в спорті;

6) технологія психічної (психологічної) підготовки спортсмена.

Що стосується проблеми адаптації спортсмена до тренувальних, а також i в змаганнях, навантажень, то тут виділяються наступні її механізми. Адаптація визначається деякими генетично обумовленими нейродинамiчними i психодинамiчними властивостями, а виявляється на тлі діяльності, що вимагає високої міри вольових зусиль спортсмена. Чинник